Для українських крафтярів асоціації стають не просто майданчиком для спілкування, а фактично точкою входу до європейського ринку, пише agroportal.ua
Під час конференції «Промисловість та крафт для HoReCa в туризмі: досвід, проблеми, інновації» представники галузевих об’єднань говорили про головний виклик для малих виробників — відповідність стандартам ЄС.
Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України»
Без систем безпечності, простежуваності та контролю якості український крафт просто не зможе конкурувати на європейському ринку.
Серед членів нашої профільної спілки близько 30% підприємств — це крафтові виробники. Йдеться про невеликі компанії, які працюють у нішевих сегментах: виробляють цільнозернове борошно, макарони з альтернативної сировини та іншу спеціалізовану продукцію.
Попри наявність потенціалу для розвитку, головною проблемою для малого бізнесу залишається скорочення внутрішнього ринку. Після початку повномасштабної війни споживання зменшилося майже на третину.
Водночас євроінтеграція не лише відкриває для виробників нові перспективи, але й ставить жорсткі вимоги. Впровадження систем безпечності харчових продуктів, модернізація лабораторій та навчання персоналу потребують значних інвестицій. Що для малого бізнесу часто стає серйозним викликом.
Антоніна Скляренко, президентка Української бобово-соєвої асоціації
Серед членів нашої асоціації частка крафтових виробників ще менша, близько 10–15%. Бобово-соєвий ринок орієнтований на масштабну переробку, але останніми роками почали з’являтися компанії, які розвивають нішеві продукти, зокрема нут.
Також не варто забувати про тренд на рослинне харчування, адже за останні 7 років попит на вегетаріанські продукти, які містять сою та горох, суттєво зріс.
Олександр Спасіченко, заступник директора асоціації «М’ясної галузі»
У м’ясній галузі частка крафтових виробників становить близько 15%, однак на світовому ринку навіть українські середні підприємства зараз виглядають як невеликі виробники через масштаби глобальної конкуренції.
Сьогодні галузь активно працює над відкриттям ринків Азії, і саме це стимулює виробників підвищувати стандарти й адаптуватися до міжнародних вимог. Тому коли малі виробники долучаються до спільної роботи галузі, це дає їм можливість не лише виходити на нові ринки, а й поступово підвищувати якість і конкурентоспроможність своєї продукції.
Леонід Тулуш, керівник експертно-аналітичної служби об’єднання «Спілка молочних підприємств України»
Молочний ринок України залишається одним із найменш структурованих: у галузі працюють великі підприємства, сімейні ферми, невеликі господарства та індивідуальні виробники. Саме тому об’єднати всіх учасників під однією асоціацією фактично неможливо — різні сегменти формують власні профільні об’єднання.
Водночас Спілка молочних підприємств України сьогодні охоплює близько 70% ринку молочної продукції, яку споживають українці.
Сьогодні асоціація — це фактично мінімальна точка входу для виробника. Вона вирішує всі питання, починаючи від бронювання і закінчуючи роботою з торговельними мережами. Таких об’єднань може бути декілька, адже є й регіональні особливості виробництва.
Дмитро Богач, начальник відділу з питань безпечності харчових продуктів департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів і продовольчої безпеки Мінекономіки
Україна має повністю гармонізувати законодавство у сфері безпечності харчових продуктів із вимогами ЄС. Однією з ключових умов є відновлення державного контролю, який має запрацювати не пізніше 2029–2030 років. Хоча для бізнесу передбачатимуться перехідні періоди, ми закликаємо виробників не тягнути до останнього дня.
Щодо крафтових виробників, то для них з 2023 року діють спрощення. Вони стосуються тих, хто виготовляє продукцію з української сировини, за унікальною рецептурою, а обсяги виробництва не перевищують 1000 кілограмів або літрів на тиждень. У такому випадку не потрібно отримувати експлуатаційний дозвіл. Але відповідальність за безпечність продукції несе вже сам виробник, а не держава.
Висновок
Підсумовуючи дискусію, президентка Ukrainian HoReCa Cluster Ірина Зеленіна наголосила: адаптація до вимог ЄС потребує значних фінансових ресурсів, тому для крафтових виробників питання об’єднання стає стратегічним. За її словами, без ініціативи самих підприємців жодна підтримка — ані держави, ані профільних асоціацій — не буде ефективною. Саме готовність виробників об’єднуватися, шукати партнерів та інвестувати у розвиток визначатиме їхню конкурентоспроможність на європейському ринку.
Зараз в Україні триває освітньо-грантовий проєкт CraftUP Ukraine організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів. Першим етапом проєкту став збір даних про крафтових виробників харчових продуктів та проведення дослідження ринку. Його мета — оцінити ключові проблеми й потреби малих виробників, бар’єри легалізації, а також доступ до ринків і фінансування. За результатами підготовлено аналітичний звіт у партнерстві з консалтинговою компанією Pro-Consulting.
На основі дослідження AgroPortal.ua сформував освітню програму для 40 відібраних учасників, яка розпочалася з 12 травня і буде тривати до липня 2026 року. Наступним етапом стане презентація бізнес-ідей найактивніших учасників перед Експертною радою.
За підсумками відбору найперспективніші проєкти отримають фінансування для масштабування виробництва, впровадження сертифікації або виходу на нові ринки. Загальний бюджет підтримки становить 20 тис. євро.
