Б’юті-майстриня Маргарита Козаченко у 2023 році відкрила сімейну екоферму «Перепілочка» на Полтавщині. Вона одразу зрозуміла, що ключ до стабільності — це повний контроль виробничого циклу: від власної інкубації перепелів до виробництва кормів. Завдання на найближчі роки — стати енергонезалежним господарством, пише AgroPortal.ua.
Модель роботи з часом теж змінилася — з осені підприємиця відмовилася від концентрації виробництва в одному місці та почала будувати мережу партнерських ферм по Україні.
Запустити перепелину ферму вдалося за $12 тисяч
Мій тато був фермером, мав землю та вирощував ВРХ. Поки я навчалася в школі, допомагала батькам, але бажання до розвитку в б’юті-індустрії привело мене в Черкаси, а потім і в Київ. Там я міцно стала на ноги: працювала лашмейкером і паралельно почала навчати інших дівчат цієї професії.
Та війна внесла свої корективи. Постало питання, як рухатися далі. Навесні 2023 року, коли я приїхала в гості до мами у Вовнянку на Полтавщині, за ранковою кавою виникла ідея займатися перепілками. Вирішили: якщо нічого не вдасться, то просто закатаємо все в тушкованку.
Того ж дня ми поїхали до Миргорода до жінки, яка вже мала перепелину ферму. Вона відповіла на всі мої запитання та поділилася контактами постачальників. Я одразу почала телефонувати й домовлятися про все.
У мене було $12 тис. власних заощаджень, і за два тижні організації я дуже швидко їх витратила. Ці кошти пішли на ремонт приміщення, закупівлю кліток, комбікорму, інкубацію перших 300 перепелят й інші потреби.
Того ж року я отримала державний грант. За ці кошти придбала 10 кліток, кожна розрахована на 250 голів. Вони були більш автоматизованими, і це мало принципове значення. Адже я одразу думала про масштабування та створення робочих місць, зокрема для жінок і людей з інвалідністю, з огляду на ситуацію в країні.
Також придбала велику клітку для зимового утримання (тоді мені здавалося, що це буде потрібно, але згодом зрозуміла, що для птиці краще вільний вигул навіть узимку), інкубатор і обладнання, яке дозволило закрити повний цикл виробництва — від інкубації до власних кормів.
Згодом отримала ще грант у розмірі 650 тис. грн.
Ці кошти я інвестувала у свердловину, гранулятор і обладнання для переробки. Саме тоді я почала рухатися у напрямку створення продукції з доданою вартістю.
Масштабування виробництва через співпрацю з іншими фермами
На моє переконання, період окупності напряму залежить від кількості: що більше поголів’я, то швидше бізнес може вийти на самоокупність. За поголів’я до 10 тис. можлива окупність у межах п’яти років. Це за умови, якщо весь процес максимально автономний.
Водночас ці розрахунки не враховують реалії сьогодення — генератори часто працюють цілодобово, що потребує значних витрат на паливо. Також постійно зростає вартість кормів, обладнання та інших ресурсів. Тому я дотримуюся принципу: що більший обсяг виробництва, то ширше коло споживачів, яких можна охопити. Масштаб дозволяє зробити продукт більш помітним і стабільним у збуті.
Саме тому з осені цього року я перейшла на партнерський формат роботи, зробивши акцент на переробку. Зараз співпрацюю з перепелиними господарствами, які вирощують для мене птицю, але інкубацію яєць роблю для них самостійно. Загальне поголів’я становить близько 15 тис., але воно розподілене між різними локаціями. Основний ринок збуту — Київ, тому маю ферму на Київщині, також працюємо в Полтавській області, надалі планую розширюватися на захід України.
Перепелина продукція
Інвестиції у відбудову нових приміщень потребують значно більших витрат, тоді як партнерська модель дозволяє масштабувати виробництво швидше і водночас підтримувати невеликі господарства, які вирощують птицю для мене.
У Вовнянці я можу утримувати до 5 тис. перепелів. На весну планую відновити поголів’я. Це не проблематично, адже перепілка — один із найшвидших у вирощуванні птахів. Уже через 40 днів вона починає нести яйця, і з цього ж віку її можна вирощувати на м’ясо.
Некондиційна продукція стала основою бізнесу
Спочатку ми реалізовували лише яйця і тушки перепелів. Але, наприклад, за стандартами ЄС тушка для ресторанного сегмента має важити близько 220 г, вони не можуть працювати з тушкою вагою 110 г. Так само і яйця мають відповідати стандарту — 15–18 г. Водночас, коли стадо лише починає нестися, більшість яєць мають вагу до 15 г. Якщо у тебе 5 тис. поголів’я, це тисячі яєць, які не відповідають стандартам. Їх не можна реалізувати, але й викидати — це не вихід.
Саме тому я почала розвивати напрям переробки, щоб використовувати всю продукцію без винятку. Ми почали виготовляти напівфабрикати на основі некондиційних перепелиних яєць (млинці, майонез, мариновані перепелині яйця) та м’яса (фарш для пельменів, паштети, тушковане м’ясо в банках, ковбаси).
Перепілки на екофермі «Перепілочка»
Щомісяця на переробку йде від 5 до 7 тис. голів, хоча обсяги можуть змінюватися залежно від кількості замовлень.
Після забою м’ясо проходить процес охолодження протягом 12 годин, після чого вакуумується — по 4 тушки (приблизно 1 кг), а також формуються паковання по 5 або 6 тушок. Для ресторанів ми створюємо окремі формати паковання відповідно до їхніх потреб. У вакуумному пакованні м’ясо може зберігатися в холодильнику до двох тижнів без заморожування, що дозволяє зберегти його якість і смакові властивості.
Ми співпрацюємо з ресторанами, магазинами та беремо участь у ярмарках.
Звісно, вигідніше працювати з HoReCa, адже цей сегмент забезпечує стабільні обсяги замовлень. Водночас саме кінцевий споживач формує репутацію — він дає зворотний зв’язок, завдяки чому ти розумієш, який продукт створювати далі.
Оновлені вимоги до благополуччя курей-несучок
З 1 січня 2026 року запрацювали оновлені вимоги до благополуччя курей-несучок. У мене проблем із цим немає, адже ще на етапі входу в цю сферу я орієнтувалася на європейські практики. Наприклад, у наших приміщеннях немає різкого запаху, оскільки ми використовуємо спеціальні препарати для підстилки та значно частіше проводимо очищення. Якщо на багатьох фермах це роблять раз на тиждень, то у нас — двічі на день. Це важливо не лише для умов утримання, а й для здоров’я птиці, адже накопичення відходів може бути для неї небезпечним.
За грантові кошти я придбала велику клітку для зимового утримання, але наразі її не використовую. Коли перепели перебували там певний час, я зрозуміла, що такий формат їм не підходить. Я за вільний вигул птиці.
Сьогодні відповідність стандартам і автоматизація процесів потребують значних інвестицій. Я вже автономна в багатьох ключових процесах: маю власну інкубацію, свердловину для води, виробляю комбікорм. Водночас одним із найбільших викликів залишається енергозабезпечення. Для повноцінної роботи ферми потрібно щонайменше 30 кВт потужності. Вартість підключення станції становить близько 700 тис. грн без урахування монтажу. Бізнес ще не вийшов на самоокупність, але ці інвестиції вже необхідні для подальшого розвитку.
Сьогодні всім підприємцям непросто працювати, але я не готова здаватися. Навіть якщо доведеться залучати кредити, планую продовжувати розвивати ферму.
