Новий аналіз стверджує, що блокування імпорту іноземної птиці не зупиняє поширення пташиного грипу, але шкодить глобальній продовольчій безпеці.
У триваючій боротьбі з вірусом пташиного грипу H5N1 виникла критична дискусія: чи становить імпортоване м’ясо реальну загрозу для місцевих птахоферм? Рікардо Сантін, президент Бразильської асоціації тваринного білка (ABPA), у нещодавньому аналізі стверджує, що ризик передачі вірусу через належним чином перевірене та оброблене м’ясо «практично нульовий».
За словами Сантіна, багато країн покладаються на застарілий принцип запобіжних заходів, який призводить до непотрібних торговельних заборон. Ці обмеження, стверджує він, не лише неефективні для зупинки вірусу, але й мають серйозні економічні наслідки, особливо для малозабезпечених верств населення.
Наука проти паніки
Хоча вірус H5N1 правда може виживати в сирому, замороженому м’ясі, слід розрізняти життєздатність та ризик . Міжнародні організації охорони здоров’я, включаючи Всесвітню організацію охорони здоров’я тварин (WOAH/OIE), FAO та CDC, погоджуються, що ризик передачі через перевірене м’ясо є незначним. Це пояснюється тим, що м’ясо:
- Ветеринарний контроль: усі продукти проходять ретельну перевірку як до, так і після забою.
- Обробляється в контрольованому середовищі: промислові підприємства дотримуються суворих санітарних норм.
- Приготована перед вживанням: вірус H5N1 легко знищується при температурі приготування 74°C (165°F) або вище.
Справжній ризик, зазначає Сантін, полягає в неконтрольованому переміщенні перелітних птахів , які можуть переносити та поширювати вірус по континентах без будь-якого регулювання. Заборона імпорту м’яса з ігноруванням цього природного вектора передачі, як висловився Сантін, є кричущою «непослідовністю» в міжнародній політиці.
Економічні наслідки торговельних заборон
Коли країни закривають свої кордони для імпорту птиці через перебільшений страх перед H5N1, наслідки поширюються далеко за межі окремих торговельних відносин. Наслідки включають:
- Відсутність значного зниження санітарного ризику: оскільки загроза від м’яса незначна, заборона насправді не робить країну безпечнішою від вірусу.
- Економічне покарання для експортерів: воно несправедливо шкодить країнам, які мають суворі санітарні протоколи.
- Інфляція цін на продукти харчування для імпортерів: обмеження поставок основного білка призводить до зростання цін для споживачів.
- Зростання продовольчої безпеки: це зростання цін непропорційно впливає на вразливі групи населення з низьким рівнем доходу, обмежуючи їхній доступ до недорогого високоякісного білка.
Сантін закликає до нового, збалансованого підходу до торговельної політики, який базується на реальному аналізі ризиків та науці, а не на страху. Він виступає за те, щоб країни застосували зонування , стратегію, рекомендовану WOAH, яка дозволяє торгівлю з певних регіонів країни, навіть якщо в іншому регіоні спостерігається спалах хвороби. Такий підхід дозволить країнам захистити свої домашні отари, не порушуючи глобальні ланцюги постачання продовольства.
Основний меседж зрозумілий: настав час відійти від застарілих страхів і прийняти політику, що ґрунтується на наукових доказах. Світова спільнота повинна знайти спосіб співіснувати з природними зоонозними загрозами, не ставлячи під загрозу глобальну продовольчу безпеку та економічну стабільність.
Джерело: https://euromeatnews.com
