Український крафтовий бізнес навіть за важких умов, воєнних дій, проблем з електропостачанням і ще низки інших проблем працює і розвивається. Крафтярі по-особливому підходять до своєї продукції, виготовляють її лише з добірної сировини, невеликими партіями, при цьому використовуючи власні авторські рецептури та технології.
В умовах війни, щоб зробити продукт доступним для споживача та втримати ціну, і щоб вистачило на оренду, податки, перекриття сезону та придбання нового обладнання, виробникам потрібно добре балансувати і бути готовими до різноманітних викликів.
Останнім часом дуже багато малих і середніх підприємств, маючи високоякісну продукцію, вкрай обмежені у можливостях її просування на ринку, через що обізнаність місцевих споживачів про якість і переваги цих товарів значно знижується. Усі ці чинники негативно впливають на бізнес загалом, дехто намагається і далі балансувати, а декому важко і не усі справляються.
У цій публікації мова йтиме про українського крафтового виробника джерок, більш відомих на ринку як «Снеки від Бандери».
– Наш бізнес доволі молодий, працюємо ми лише 2,5 роки, – розповідає Ольга, засновниця ТМ «Снеки від Бандери». – Саме тоді, коли розпочалось повномасштабне вторгнення, ми опинилися в таких умовах, що змушені були тікати, то ж подались на батьківщину мого чоловіка. Залишились обоє без роботи, а жити потрібно було за щось. Саме тоді і вирішили відкрити свою справу.
У Києві, де проживали раніше, ми доволі часто купували джерки в супермаркетах, крамницях і помітили, що насправді смачний та якісний продукт дуже швидко розкуповують.
Джерки — це традиційний перекус жителів північної Америки. З англійської “charqui” означає в’ялене м’ясо, яке у давні часи було надзвичайно важливим для його тривалого зберігання. Європейці почали виготовляти щось подібне значно пізніше. За свідченнями істориків, велику кількість в’яленого м’яса маленькими шматками замовляв для своїх походів Наполеон. А солдати, споживаючи цю сушенину, додавали спеції, хто які мав. Таким чином, саме французькі вояки кінця XVIIІ ст. першими куштували щось подібне до сучасних джерок.
Досягли успіху при ціні, вищій за ринкову
Одного разу вирішили, а чому б не спробувати вдома, на домашньому дегідраторі приготувати джерки. Скажу відверто, вийшли вони у нас дуже смачні. Тому вирішили їх виробляти і для продажів. Згодом уклали угоди з кількома магазинами, які стали реалізувати нашу продукцію. Відтак ми купили перший якісний дегідратор, а далі подались на грант від держави на суму 250 тис гривень і виграли його. На ці кошти закупили перше обладнання, яке дуже допомогло нам у роботі.
Спершу багато експериментували зі смаками, було чимало спроб і помилок, ми падали і знову підводилися, аби виготовити продукт кращий та смачніший. Окрім того, ми на виробництві використовуємо якісні австрійські спеції. Деякі партнери дивуються, чому у нас ціна на продукт не ринкова, а вище середньої, – все тому, що ми використовуємо якісний продукт.
Тож так поступово ми вийшли на ринок із справді якісною продукцією. Спершу наші снеки ми реалізовували у мережі магазинів «Львівські крани», які були розташовані по всьому Львову.
Також методом спроб і помилок ми експериментували з упаковкою. Уся наша продукція має відповідні сертифікати якості й пройшла відповідні аналізи, у нас є всі необхідні дозволи.
Оскільки, мій чоловік зі Стрийщини, а це, як відомо, батьківщина Степана Бандери, тому назву для ТМ нашої продукції ми обрали одразу: «Снеки від Бандери». Я довго думала, як це повинно виглядати, довго малювала та розробляла дизайн. Згодом промалювали логотип і всі мої задуми щодо упаковки втілили у життя.
Далі ми переїхали і трішки жили у Миколаєві, а згодом повернулись до Києва. Там почали працювати з однією із найбільших мереж магазинів – BeerMarket, адже снеки на той час там користувались попитом як найбільш затребувана продукція до пива.
Технологія передбачає триступінчасте сушіння м’яса
Ми пропонуємо своїм покупцям не в’ялене м’ясо, як багато хто робить, а справжні американські джерки з триступінчастим сушінням.
Традиційний спосіб виготовлення таких продуктів нескладний. Спеціально підготовлене м’ясо нарізують тонкими смужками, маринують та сушать за відносно низької температури (до 70°C). Іноді, ще простіше — такі шматки солять, оброблюють спеціями та сушать на сонці. Простий і водночас унікальний спосіб виготовлення дозволяє отримати пікантну, підсолену їжу для довгострокового зберігання і споживання.
Згодом, ми докупили ще обладнання, на даний момент у нас величезний цех, який облаштований усім необхідним обладнанням для виробництва якісних смачних снеків.
Коли ми розпочинали бізнес, на полицях магазинів не було у достатній кількості джерок, як тепер, коли у супермаркетах невеликих крамницях – усюди є джерки. І якщо колись це був справді крафтовий продукт, то тепер кожний м’ясокомбінат виготовляє джерки. Через це з комбінатами дуже важко конкурувати, оскільки вони у них більший товарооборот, і, звісно, нижчі ціни на сировину, спеції тощо. Відповідно і ціна на готову продукцію теж нижча. Великі потужні комбінати просто задавили невеличких крафтярів та не дають можливості працювати і пропонувати якісну продукцію.
Усіх цікавить лише ціна на продукт, але ж у крафтярів вона не може бути дешевою. Звісно, що ми вклали багато коштів у наш бізнес, купували дороге обладнання. До прикладу, остання моя покупка — новітній слайсер для курячого філе, вартістю майже 10 тис євро. Він нам був необхідний для якісного нарізання м’яса на рівненькі шматочки, адже ми не використовуємо обрізки і шматки, як це дозволяють собі інші виробники. У нас шматочки гарні, великі, рівні. Адже для мене важливо, щоб продукція була ідеальною – починаючи від шматочків джерок і до пакування. Але, як показує практика, на жаль, більшість цікавить лише ціна.
Продаж цеху
Насамкінець додам, що на даний момент ми призупинили нашу діяльність, тож вирішили продати наш цех. Для цього було кілька причин, передусім це те, що ми кілька разів переїжджали з місця на місце, а друге те, що мій чоловік, з яким ми це все розпочинали разом, пішов воювати і вже близько року на фронті. Саме він займався реалізацією продукції, співпрацював з магазинами, а я працювала у цеху – розробляла рецептури, експериментувала, виготовляла вироби. А мені самій без допомоги та з маленькою дитиною вкрай важко вести цей бізнес…
Усім зацікавленим у придбанні готового бізнесу, прошу звертатися – контакти у редакції журналу.
Мар’яна ЯКИМІВ
