Український молочний сектор, стикаючись з викликами дворічної повномасштабної війни, демонструє стійкість і намагається адаптуватися до нових умов. Попереду невизначеність щодо тривалості війни та обмежені горизонти планування, але життя вимагає активних рухів уперед.
25 квітня 2024 року експерти молочної галузі та представники влади зібралися на першу з серії експертних дискусій «Зміни в молочній галузі за два роки війни», щоб обговорити виклики та досягнення галузі у виробництві та експорті.
Спікерами заходу були:
- Тарас Висоцький – перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України,
- Вадим Чагаровський – голова об’єднання «Спілка молочних підприємств України», Джулія Колард – менеджерка з економічних питань та заходів компанії «Eucolait»,
- Василь Вінтоняк – директор агентства «Інфагро».
Модерував захід Максим Фастєєв – партнер проєктів агентства «Інфагро».
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України
Він представив ключові напрями державної підтримки молочної галузі. Так, уряд продовжує активну роботу щодо підтримки виробників молочної продукції. У цьому році планують продовження дії програми, що передбачає виплату до 8 тисяч гривень на одну голову для господарств, які мають до 100 корів.
Заступник міністра анонсував нову можливість отримання страхування військових ризиків для цілей експорту від Експортно-кредитного агентства. Цей інструмент залучення інвестицій у виробництво, зі слів Тараса Висоцького, запрацює у найближчі тижні. Тому закликав стежити за офіційними новинами у травні.
Щодо напряму співпраці з Європейським Союзом, пан Тарас згадав, нещодавню підтримку Європарламентом автономних торговельних заходів для української молочної продукції, а саме – продовження ще на рік режиму вільної торгівлі з ЄС, що відкриває можливості для виходу на європейський ринок та залучення інвестицій. Варто зазначити, що очікується фінальне юридичне підтвердження цього рішення Радою ЄС у травні та поновлення умов вільної торгівлі ще на рік з 5 червня. Наразі уряд працює у напрямі зменшення обмежень та квот щодо експорту молочної продукції, що в перспективі окреслює можливість довгострокового перегляду угоди про асоціацію з ЄС на вигідніших умовах для українського бізнесу.
Вадим Чагаровський, голова об’єднання «Спілка молочних підприємств України»
У своїй доповіді представив стан молочної галузі, фактори впливу, труднощі та прогнози на 2025 рік для молочного сектору.
Українська молочна галузь прогнозує збільшення поголів’я та виробництва молока до 2025 року. За даними досліджень «Спілки молочних підприємств України», 50% господарств готові збільшити поголів’я. При цьому спостерігається також збільшення споживання молочних продуктів, порівняно з попереднім роком. Це пов’язано з певною стабілізацією цін на молочну продукцію щодо інфляції, поверненням частини мігрантів до України (близько 1 млн осіб), пожвавленням споживання у сегменті HoReCa та іншими причинами.
Попри покращення стану молочної галузі та її адаптацію, порівняно з першим роком повномасштабної війни, необхідно внести зміни до законодавства для підтримки розвитку галузі та боротьби з продуктовим шахрайством.
Джулія Колард, менеджерка з економічних питань та заходів компанії «Eucolait» розказала про тренди глобальних ринків та ринку Європейського Союзу.
Глобальний експорт молочних продуктів скоротився у 2022 році, але вже наприкінці 2023 року спостерігається покращення, особливо у Новій Зеландії та ЄС. Ситуація у Червоному морі суттєво впливає на торгівлю між ЄС та Азією, а також на експорт Нової Зеландії до Європи.
Джулія виокремила найбільші закордонні ринки збуту молочної продукції 2023 у молочному еквіваленті, їх особливості, коливання та прогнози. Перше місце серед яких посів Китай із відсотковою часткою імпорту молочної продукції 20%, проте це на 7% менше, ніж у попередньому році, а отже, спостерігається зменшення імпорту молочних продуктів до Китаю у зв’язку з перенасиченістю ринку та зменшенням попиту у 2022-2023 роках. На другому місці ринок Мексики (6%), закриває трійку Індонезія (5%).
Спостерігається збільшення імпортного потенціалу в країнах Південно-Східної Азії. Країни, такі як Індонезія та Філіппіни, мають великий потенціал для розвитку через низький рівень споживання на душу населення. Також було згадано розвиток ринку на Близькому Сході та Північній Африці.
Під час дискусії з Джулією обговорили питання впливу погодних умов на виробництво молока та молочних продуктів в Україні та Європі, спад цін на казеїн у ЄС та вплив на українських експортерів, цінову волатильність на ринку сухого молока та сироватки, загальне зниження споживання сухого молока у світі, і, як наслідок, проблеми з експортом молочного сектору для українських виробників.
Василь Вінтоняк, директор агентства «Інфагро»
Презентував дослідження змін у зовнішній торгівлі молочними продуктами в Україні за два роки війни, під час якого детально розповів про зміни у промисловому та торговельному балансах, представив актуальну географію та структуру експорту молочної продукції, цінові тенденції та окреслив ключові можливості й прогнози для галузі.
- У 2024 році довоєнних показників не буде досягнуто ні за однією складовою промислового балансу.
- Через значне падіння споживання у 2022 році експорт молокопродуктів суттєво зріс при зниженні виробництва молока: як у молочному еквіваленті, так і в грошах. У 2023 році експорт зменшився, ця тенденція буде спостерігатись й надалі, на відміну від імпорту, який у 2024 році помітно зросте.
- У 2024 році у молочному еквіваленті експорт ще буде переважати над імпортом, але в грошовому – Україна вже може бути нетто-імпортером.
- У попередні роки основу експорту молокопродуктів складали сир та масло, в останні роки у надлишку були білкові продукти. Збільшився експорт сухого молока, казеїну через нові можливості постачання до ЄС.
- До війни постачання молочних продуктів до ЄС було мінімальним, проте з 2022 року Європа стала основним ринком збуту. У 2022 році на ЄС припадало 43% всього молочного експорту, більше, ніж у пострадянські країни. У 2023 році ситуація змінилась. Експорт зменшився здебільшого внаслідок постачання до ЄС.
- Потенційно важливими для України є ринки збуту в країнах регіону MENA, Південно-Східної та Північної Азії. Також рекомендують утримувати ринок Молдови, Азербайджану та Казахстану.
- У 2022 році зовнішні продажі були надприбутковими. У цьоому році різниця в цінах на сировину в Європі та Україні несуттєва, експорт на межі збитковості. Експортні ціни на молочні продукти в Україні зазвичай суттєво нижчі за світові.
- Формування надто високих цін внутрішнього ринку об’єктивно впливає на збільшення імпорту.
З детальною інформацією можна ознайомитись в інформаційно-аналітичному бюлетені.
Повний відеозапис заходу доступний за цим посиланням.
Цю серію заходів проводять вже третій рік поспіль. Всього заплановано проведення двох зустрічей з метою адаптації та трансформації експортних можливостей для українських виробників молочної продукції у 2024 році в умовах війни та зміни молочних балансів, що покликані зібрати експортерів-виробників молочної галузі, представників національних та міжнародних галузевих бізнес-об’єднань, компаній-трейдерів, експертів та консультантів.
Під час другого заходу, який відбудеться 16 травня 2024 року о 14:00, будуть презентовані практики просування молочного експорту, які українські виробники можуть застосувати для розширення географії продажів.
Зареєструватись на захід можна тут:
________________________
Серія заходів проводиться Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес й аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) в партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).