Для грудня завжди характерним було зростання продажів сиру. Навіть нинішнього воєнного року цей тренд певною мірою зберігся. Споживчий попит зріс, хоча, звичайно ж, не так, як це бувало до війни, адже кількість населення далеко не та, що була раніше, доходи скромніші, а ціни як ніколи високі.
Ще рік тому, коли ціни на сир також суттєво зростали, виробників можна було б справедливо звинуватити в надмірному бажанні заробити. Зараз ситуація інша. Молоко з літа подорожчало вже на чверть, а відпускні ціни на сир вдалося збільшити в середньому на 10%. Тобто рентабельність бізнесу стала зовсім мізерною.
Варіантів виходу із ситуації у виробників небагато. Вони могли б ще підняти ціни, але це не так просто. Сир і так досить дорогий, можна втратити в продажах. Крім того, це точно буде стимулювати зростання імпорту. Та й торговельні мережі не будуть закуповувати дорогий товар, який має сумнівні перспективи продажу.
Також можна було б знизити ціни на сировину в будь-який спосіб, нехай навіть за рахунок скорочення обсягів виробництва сиру. Аграрії від цього особливо не збідніли б, а вплинути на темпи зростання імпорту можна було б. Але ж такий варіант маловірогідний. Так що сир залишається дорогим.
Обсяги експорту сиру значно менші ніж торік. Найбільшим покупцем українського сиру є Казахстан (53%) та Молдова (31%). Імпорт традиційно найбільший з Польщі (34%), Німеччини (18%) та Нідерландів (17%).
М’які жирні сири в листопаді подорожчали на 3,7%