Хлібопекарі стурбовані якістю пшениці нового врожаю.
Якість пшениці – основа якісного хліба
Українські хлібопекарі стурбовані якісними показниками пшениці в новому сезоні. Через несприятливу погоду більшість врожаю складає пшениця 3-го і 4-го класів, тоді як якісного зерна 2-го класу на полях майже немає. Щоб не залишитись без сировини для випікання якісного хліба, хлібопекарська галузь розглядає можливість ініціювати обмеження експорту з України продовольчої пшениці. Про це повідомив перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Юрій Дученко в коментарі для “Delo.ua”.
За його словами, станом на 13 липня українські аграрії намолотили 715 тис. тонн пшениці з 212 тис. га. Середня врожайність пшениці порівняно невелика – близько 40ц/га. Зменшення цього показника викликане несприятливими погодними умовами, дефіцитом робочої сили в агросекторі та економією аграріїв на добривах, ЗЗР та інших товарно-матеріальних цінностях в умовах повномасштабної війни.
Загальна економія негативно відобразилась на якості пшениці нового врожаю. Збирається в основному пшениця 3-го і 4-го класів, з якої неможливо спекти якісний хліб.
Про дефіцит пшениці не йдеться, основне питання питання до її якості – чи достатньо в країні продовольчого зерна, в тому числі, 2-го класу
“Прогноз по урожаю пшениці на 2023 рік – це приблизно 18 млн тонн. З них на експорт заплановано поставити до 15 млн тонн, тоді як для внутрішнього споживання достатньо 3-4 млн тонн. На сьогодні загальний баланс пшениці з урахуванням перехідних залишків з минулого року, начебто, не викликає занепокоєння. Але основне питання питання до його якості – чи достатньо в країні продовольчого зерна, в тому числі, 2-го класу?”, – зазначив Юрій Дученко.
Перший віце-президент ВАП уточнив, що наразі мова не йде про дефіцит пшениці для випікання хліба, оскільки врожай нового сезону ще до кінця не зібраний і не відправлений на експорт:
Зараз йдуть підрахунки кількості зібраної пшениці і її якості. На внутрішньому ринку проблеми немає, ціни на зерно стабільні. Надлишку пропозиції на ринку, яка б впливала на зменшення ціни, теж немає – аграрії максимально притримують врожай в надії на відновлення нормального експорту. Нас непокоїть якість пшениці, що збирається. В цьому врожаю зерна 2-го класу майже немає”.
Юрій Дученко додав, що для запобігання вивезення на експорт продовольчої пшениці і створення дефіциту сировини для хлібопекарської галузі, ВАП наразі опрацьовує можливість укласти з Міністерством аграрної політики та продовольства меморандум щодо контролю обсягів поставок продовольчої пшениці за кордон.
Представник асоціації уточнив, що мова може йти про обмеження поставок продовольчої пшениці з встановленням певного ліміту її експорту, аналогічно з тим, як це вже робилось в минулі роки.
“В меморандумі будуть прописані ліміти на експорт, щоб українським пекарям і іншим виробникам вистачило якісного зерна. Тому що з пшениці 4-го і з 3-го класу буде неможливо зробити партію якісного хліба. І я думаю, що в серпні-вересні такий меморандум буде оформлений”, – додав Юрій Дученко.
Подібні меморандуми – стандартний механізм регулювання ринку
Учасники зернового ринку та Мінагрополітики з 2011 року підписують меморандум про взаєморозуміння. Документ дозволяє зберегти баланс між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями України. Через повномасштабне російське вторгнення і колапс логістики в минулому році подібні ініціативи не розглядались.
Наприклад, в липні 2021 року керівники ВАП, громадської спілки “Борошномели України” та об’єднання “Укрхлібпром” відкликали підписи під меморандумом про взаєморозуміння щодо граничних обсягів експорту зерна у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень). Це сталося через те, що їхні позиції щодо граничних обсягів експорту української пшениці були проігноровані.
Тоді теж існувала ймовірність того, що Україна вивезе більшу частину продовольчої пшениці. Тим самим змусивши хлібопекарську і борошномельну галузь закуповувати більш дорогу імпортну сировину.
Нагадаємо, у хлібопекарів свій фронт і вони його тримають гідно.
Джерело: delo.ua
