У хлібопекарів України свій фронт, і вони тримають його гідно! У цьому ми переконуємося щодня вже протягом шістнадцяти місяців військової агресії рф.
Хлібобулочну продукцію споживають всі групи населення, не залежно від віку, статі, місця проживання, рівня доходів та належності до певних соціальних категорій. Тому хлібопекарська галузь стратегічно важлива з точки зору забезпечення населення одним з базових продуктів харчування та продовольчої безпеки країни. І особливо це стало відчутно з початком широкомасштабної військової агресії російської федерації в Україну.
Проблеми та специфіка галузі
Специфіка хліба полягає в тому, що, на відміну від круп’яних виробів, макаронів, консервів тощо його неможливо закупити «про запас». І це, внаслідок ряду проблем періоду початку активних бойових дій, спричинило напруження в забезпеченні населення хлібобулочними виробами в окремих регіонах країни. Навіть доставка борошна на виробництво стала на той час складним завданням, адже для цього треба було знайти працюючий млин, вцілілий борошновоз, пальне, водія, який би погодився їхати в небезпечний район на хлібопекарське підприємство. Виникли також ряд інших проблем кадрового, енергетичного та фінансового характеру. Цей час став справжнім викликом для нашої галузі. Та хлібопекарі повелися гідно і самовіддано, працювали і працюють навіть під обстрілами та виявляють справжній патріотизм та хоробрість, щоб забезпечити мирне населення та підрозділи ЗСУ базовим продуктом харчування – хлібом.
Проблеми з логістикою, сировиною, кадрами…
На початку бойових дій основними проблемами були логістичні, перебої з постачанням сировини, нестача кадрів. Пізніше ми відчули наслідки виїзду значної частини населення за кордон. Адже, за різними оцінками, за межами України перебуває 7–8 млн. осіб, відповідно, споживачів хліба, і це призвело до падіння обсягів більш, ніж на 20%. А це спричинило наступну проблему – фінансову.
Восени 2022 року до названих проблем додалася ще одна. Внаслідок постійних ракетних ударів з боку російських окупантів виникли системні збої в постачанні електроенергії підприємствам. Виготовити продукцію з запасом неможливо через короткий термін зберігання основного асортименту хлібобулочних виробів. Також неприпустимо переривати виробничий цикл, який становить від 6 годин, бо це призводить до великої кількості браку. Також після вимушеної зупинки потрібен час для зачищення обладнання від зіпсованого тіста.
Вихід був один − застосування генераторів. Але генератори, які могли забезпечити електроенергією хлібозавод – дорога річ. Навіть невелике підприємство потребує потужності близько 200 кВт, а великий хлібозавод — 400-800 кВт. Вартість таких генераторів 2–4 млн грн., тому їх придбання для хлібозаводів, які й так працюють практично на межі збитковості, стало непростою у фінансовому відношенні справою. Крім того, вартість електроенергії від генераторів утричі дорожча за ту, яку ми отримуємо від мережі. Через це собівартість продукту зростає до 5%.
Хлібопекарі під обстрілами продовжували виробництво хліба…
Усі без винятку проблеми хлібозаводів мені довелося відчути також, причому, на двох рівнях: у складі керівництва Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) та у компанії «Хлібні інвестиції», до якої входять п’ять хлібопекарських підприємств, які знаходяться у Київській області та у західних регіонах країни. У березні 2022 року під Києвом на моїх очах працівники ТОВ «Перший столичний хлібозавод», проживаючи з сім’ями в підвалі, під обстрілами продовжували виробництво хліба, перериваючись лише тоді, коли уламки снарядів вибивали вікна і пошкоджували обладнання та комунікації.
Також бачив, як працівники ТОВ «Чанта Маунт», заводу з виробництва заморожених хлібобулочних виробів, ризикуючи життям, ліквідовували пожежу, що виникла внаслідок обстрілу підприємства реактивними снарядами, та її наслідки. Сльози на їхніх очах, коли зі знищеного складу готової продукції виносили майже 90 тонн згорілого хліба, не забуду ніколи!
Допомога ВАП хлібопекарям
Але навіть у той непростий час вдавалося чимало зробити, щоб полегшити нелегку долю виробників хліба, які безстрашно виконували свою роботу.
Все це надихало, і в рамках діяльності ВАП вдалося зробити наступне. За ініціативи ВАП уряд прийняв такі рішення: про забезпечення підприємств газом на пільгових умовах; про включення виробників хліба до списку підприємств критичної інфраструктури і, відповідно, про мінімізацію відключень електроенергії та бронювання працівників; про розрахунки за хліб протягом 10 днів та ряд інших. Провідні хлібозаводи регіонів, які найбільше постраждали від російської агресії, а саме Київської, Харківської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Одеської областей, в результаті роботи, проведеної ВАП, за сприяння МінАПК, отримали від FAO (підрозділ ООН) потужні генератори. Також ВАП сприяла закупівлі хліба для гуманітарної допомоги з боку ООН в найбільш проблемних регіонах. Крім того, постійно проводилася робота щодо забезпечення підприємств галузі доступними фінансовими ресурсами. Так, багато виробників скористалися кредитною програмою «5-7-9», а деякі заводи отримали гранти від держави на розвиток виробництва, при цьому ВАП постійно здійснювала інформаційну підтримку цих процесів.
На жаль, підтримка, яку мають хлібопекарі, не достатня для стабільної роботи та стримування зростання цін на хлібобулочні вироби. Це стосується збільшення лімітів та доступності пільгових кредитів. Адже існуючі ліміти не враховують масштабів виробництва, внаслідок чого для великих виробників вони вкрай недостатні.
Співпраця ритейлу та виробників потребує термінового регулювання
Через відсутність належної нормативної бази у виробників ускладнилися стосунки з торговельними мережами. Роль мереж як каналу збуту зростає, а умови співпраці з ними погіршуються через нав’язування дискримінаційних договірних умов. Незважаючи на те, що термін реалізації абсолютної більшості хлібобулочних виробів не перевищує 3-х діб, мережі наполягають на оплаті протягом 30–45 днів, фактично, змушуючи кредитувати їх на безоплатній основі. При цьому навіть ігнорується постанова КМУ від 26.02.2022 року №160, якою передбачено розрахунки за товари, що мають соціальну значущість, зокрема хліб, протягом 10 днів.
Виробники хліба потребують законодавчого врегулювання відносин із торговельними мережами.
Крім того, торговельні мережі спонукають виробників до підписання договорів на маркетингові послуги, передпродажну підготовку товарів та інші дороговартісні послуги, які фактично не надаються. З тими хто відмовляються іти на такі умови, просто припиняють співпрацю. Також практикується повернення нереалізованої продукції виробнику без сплати. Все це можливе лише внаслідок відсутності законодавчого врегулювання стосунків ритейлу і виробників та вимагає негайного прийняття відповідного закону, як це має місце в країнах ЄС. ВАП займає в цьому питанні активну позицію, проводячи постійну системну роботу щодо прийняття відповідних нормативно-правових актів.
Прагнемо і надалі полегшувати життя хлібопекарів
Як керівник асоціації, я вдячний виробникам за ту підтримку і довіру, яку відчуваю кожного дня. Яскравим прикладом є той факт, що за останні три роки кількість членів асоціації зросла з 46 до 72. Це свідчить про те, що ВАП є дієвим захисником інтересів хлібопекарів і буде ним і надалі.
Цьогоріч ВАП відзначатиме 20 років! За цей час галузь зазнала революційних змін, які торкнулися практично всіх сторін діяльності хлібопекарських підприємств. Змінився асортимент, адже зараз на полицях магазинів ми можемо побачити й італійську чіабату, і французький круасан, і вірменський лаваш та ще багато новинок. Змінилися обладнання, технологія, упаковка, дизайн, структура та обсяги ринку, канали збуту. В галузі з’явилися нові спеціальності, ми бачимо нові перспективи. Змінилася і асоціація, вона пройшла шлях від невеликої організації до потужного об’єднання, найбільшого і найвпливовішого в галузі. Нас знають, до нас дослухаються як у владних кабінетах, так і в суспільному житті, а також за межами України. За ці роки змінювалися завдання, керівники, члени асоціації, але одне залишалося і буде залишатися незмінним – прагнення зробити все, щоб полегшити життя хлібопекарів та забезпечити постійну гарантовану присутність на столі у жителів вільної України такого потрібного та смачного продукту, як хліб.
Олександр Тараненко, ВАП,
заступник директора ТОВ «Хлібні Інвестиції»
