ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЖУРНАЛИ ДЛЯ ВАШОГО БІЗНЕСУ

ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  +38 098 236-48-75    +38 097 457-21-35    +38 063 826-65-83    harch.tehnology@gmail.com 

Які компанії зайняли місце лідера соляного ринку

сіль

Артемсіль зупинила роботу навесні 2022-го, та місце нового лідера ринку досі вакантне. Ним може стати сіль із Закарпаття. Хто за неї змагається?

Які компанії зайняли місце лідера соляного ринку, звідки тепер на полиці магазинів потрапляє сіль, які до неї претензії та хто з великих холдингів придивляється до ринку, всупереч складнощам видобутку солі, — у матеріалі LIGA.net.

Артемсіль пішла, але не одразу

Підприємство “Артемсіль” розташоване у місті Соледар, яке останніми місяцями стало епіцентром боїв. За даними експертки інформаційно-аналітичного центру “Агроперспектива” Лариси Гук, до війни компанія виробляла щонайменше 90% всієї української солі та була одним із найбільших виробників цього продукту в Європі.

У 2021 році на підприємстві виробили близько 2 млн тонн солі, з яких 750 000 тонн експортували у Румунію, Угорщину, Польщу та Грузію, розповіла Гук. Приблизно половина з того, що залишилось, пішла на технічні потреби — посипання доріг взимку і потреб хімічної та текстильної промисловості. Ще 700 000 тонн після перероблення на харчову сіль призначалась для потреб споживчого ринку.

Через війну навесні 2022 року підприємство припинило роботу і всі запаси виробленої солі відправили до торговельних мереж. Їх вистачило до травня. Після цього на фоні паніки українці почали скуповувати сіль “про запас”, що призвело до її дефіциту. На хвилі ажіотажу вартість солі тоді з 10 гривень за упаковку вагою в 1,5 кг підскочила ледь не до 90 гривень.

артемсіль

Втім, вже у середині червня у Fozzy Group повідомили, що отримали від Артемсолі ще 300 тонн солі, які можна купити у Сільпо. Зазначалося, що це був продукт, призначений для експорту, зокрема у Грузію. Така ж сіль — експортна — з’явилася у мережі Novus.

Трохи згодом Артемсіль презентувала спеціальну партію солі — “Міць. Українська кам’яна”. Вона з’явилася у продажу в мережі “Сільпо”, а також онлайн на Rozetka. Для її випуску Артемсіль звернулася до офіційних дистриб’юторів, від яких вдалося отримати залишки — близько 20 тонн солі.

Після цього продукт Артемсолі остаточно зник з полиць магазинів, але керівництво компанії запевнило, що критичних ушкоджень на виробництві немає і доступ до пластів солі є. Тому щойно це стане можливим, роботу підприємства відновлять.

Звідки сіль у магазинах, скільки коштує та якої якості

На дефіцит солі ритейлери відреагували відразу — почали шукати інших виробників та нарощувати імпорт. Наприклад, в Auchan почали закуповувати сіль у Польщі та Румунії. Novus — в Польщі та Албанії. Fozzy Group передусім імпортували 200 тонн солі з Польщі, Румунії, Болгарії та Туреччини, заявивши водночас, що планують завозити такий обсяг солі щомісяця.

Саме внаслідок імпорту дефіцит вдалося швидко подолати. За даними Pro-Consulting, якщо у 2021 році імпорт покривав не більше 2% внутрішнього ринку, то за 10 місяців 2022 року цей показник зріс у 7 разів проти аналогічного періоду 2021 року.

Як розповів LIGA.net керівник пресслужби Fozzy Group Іван Пальчевський, обсяг імпортної солі зріс у мережі з 3% до 99%, а сіль сьогодні закуповують переважно у Польщі, Румунії, Італії та Туреччині. Відтак ринок стабілізувався і наситився пропозицією вже у вересні 2022 року.

Начальник управління з корпоративних комунікацій АТБ Сергій Демченко повідомив, що основним постачальником солі в Україну для них стала Туреччина. Раніше мережа закуповувала сіль і в Румунії, але зараз від неї відмовились.

“Постачання імпортної солі стали значно вищими, ніж були до війни. Імпортна сіль в середньому у 2—2,5 раза дорожча від української, в залежності від країни походження”, — розповідає Демченко.

Водночас зараз спостерігається зниження продажу солі — через високу ціну її перестали використовувати як найдешевший засіб у господарстві, пояснює Сергій Демченко. Наприклад, проти льоду та снігу.

За словами Лариси Гук, хоч влітку 2022 року імпортери майже повністю зайняли місце Артемсолі на ринку, вже зараз на ньому працює дуже багато українських компаній, які завозять імпортну сіль і фасують в Україні під власними брендами.

Генеральний директор мережі магазинів “Коло” Марина Сергієнко розповіла, що внаслідок цього постачання імпортної вже готової фасованої солі значно скоротились.

“Лише одне імпортне постачання солі нам виконала компанія SNS FOODS Sp.z.o.o. Її майже в нуль розпродано, і закуповувати більше ми не плануємо, адже нам достатньо товару, який відвантажують українські компанії”, — повідомила Сергієнко.

За її словами, сіль в Коло зараз постачають зокрема дві українські компанії — “Саркара-Груп” та “Сольексім”, які купують сировину в Туреччині та фасують в Україні.

Гендиректорка Коло також повідомила, що імпортна сіль дорожча від Артемсолі більш як у 2 рази, що значно дешевше, аніж було під час ажіотажу. Водночас якість морської солі не змінилася. А от кам’яна за якістю нижча, ніж в Артемсолі.

Єдиним українським виробником солі, який сьогодні може доповнити імпорт, є Дрогобицька солеварня на Львівщині

Але вона — більше крафтове виробництво, де туристам показують, як видобували сіль 200 років тому. До війни там виробляли у середньому 22 тонни солі на місяць. Тоді як в Україні щомісяця споживається в середньому 20 000 тонн. Тобто обсяги мізерні.

Дрогобицька солеварня

Водночас якщо до 2022 року Дрогобицька солеварня постачала свій продукт переважно у ресторани Києва, Харкова та Львова, то відразу після зникнення “артемівської” солі, до них звернулися і місцеві торговельні мережі, і національні. Наприклад, зараз із солеварнею співпрацюють Fozzy Group і Retail group (мережа “Велмарт”).

Хто зацікавлений у видобутку української солі

За словами Лариси Гук, в Україні 14 родовищ солі, причому 8 з них — родовища саме кам’яної солі. Здебільшого, вони зосереджені на сході країни, де і працювала Артемсіль, на Львівщині, Закарпатті, а також у Криму. Але, з огляду на те, що потреби ринку повністю задовольняла Артемсіль, їх розробкою активно не займались.

Втім, сьогодні родовища у західній частині України привертають дедалі більше уваги, адже саме вони у майбутньому можуть витіснити імпорт. Наприклад, Дрогобицька солеварня ще влітку 2022 року подвоїла свої потужності, хоча раніше вона регулярно зупиняла виробництво через надлишок продукції. Але після зупинки Артемсолі там почали виробляти в середньому 30 тонн солі на місяць і планували збільшити цей показник до 55 тонн.

Керівник підприємства зазначав, що для більших обсягів у компанії не вистачає інфраструктури й обладнання. Наприклад, зараз виробництво працює на дровах і щоб підвести газ, встановити нові великі ванни для виварювання солі, придбати сушильний барабан і транспортери, банально немає коштів, адже Дрогобицька солеварня — державне підприємство. Проте, як зазначив експерт продовольчого ринку Іван Стефанишин, родовище в Дрогобичі вважається одним із найбільших в Україні, адже простягається від Польщі до Румунії.

Інше перспективне родовище — Солотвино на Закарпатті

Свого часу Кабмін навіть вніс його до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави. Але воно давно не експлуатувалося й у 2010 році було затоплене. Втім, солі там достатньо — як повідомлялося, запаси кам’яної солі у Солотвино оцінюються на рівні 154 мільйонів тонн.

сіль у солотвино

Але на цьому закарпатська сіль не закінчується. Влітку 2022 року розпочали розробку родовища біля села Теребля, розташованого у Тячівському районі Закарпаття. Запаси солі там знайшли ще у 2017 році, але освоювати родовище вирішили тільки після зупинки Артемсолі. Голова Закарпатської ОДА Віктор Микита повідомляв, що Тереблянське родовище може на 100% покрити потребу України у солі — коли його розроблять, там можна буде видобувати 150 000 тонн солі на місяць. Першу сіль там планують добути вже у 2023 році.

Але хто саме буде цим займатися, досі не вирішили. Державна служба геології та надр України виставила родовище на аукціон восени 2022 року. Перший провели 12 грудня 2022-го. На ньому за право викупити спецдозвіл на видобування солі у Тереблянському родовищі змагалися з-поміж інших компанії Юрія Косюка та Олександра Ярославського.

Але тоді перемогла компанія “Олімп Фінанс Груп”, що запропонувала за нього 25 млн грн. До слова, компанія “МХП” Юрія Косюка запропонувала за спецдозвіл 1,2 млн грн, а DCH Олександра Ярославського — 1,3 млн грн.

Втім, після перемоги на аукціоні Олімп спецдозвіл так і не викупив. Тому 7 лютого 2023 року стартував новий аукціон, на якому перемогла компанія “Вест Салт Груп”, що брала участь і в першому аукціоні, запропонувавши за спецдозвіл 16,5 млн грн.

Вже на лютневому аукціоні компанія перемогла з пропозицією у 55 млн грн. Серед власників Вест Салт Груп харків’янка Катерина Бережна та закарпатський підприємець Іван Цебер. За інформацією Zaxid.net, останній — батько радника уповноваженого ВРУ з прав людини Роланда Цебера. Але і ця компанія у визначений термін не викупила спецдозвіл у Держгеонадр. Тож місце Артемсолі на українському ринку й досі вакантне.