ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЖУРНАЛИ ДЛЯ ВАШОГО БІЗНЕСУ

ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  +38 098 236-48-75    +38 097 457-21-35    +38 063 826-65-83    harch.tehnology@gmail.com 

Молочна галузь: труднощі, перемоги та прогноз на 2023 рік

2022 рік став роком масштабної продовольчої кризи в світі: воєнні дії на території України нагадали всім, що таке продовольча безпека та яку важливу роль у ній відіграє Україна. Для вітчизняних виробників цей рік став точкою неповернення до роботи в тих умовах, які були до війни. Незважаючи на складну ситуацію, молочна галузь України гідно долає труднощі воєнного часу, пристосовуючись до нових умов і навіть маючи свої перемоги.

Весною минулого року найгострішою проблемою став збут молока та молочних продуктів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Це пов’язано з тим, що з початком воєнної агресії логістичні маршрути дуже ускладнилися, а місцями зовсім зупинились. У перший місяць війни в північних, східних та південних областях України комунікація між виробниками та переробниками була мінімальною. До того ж міграція населення з окупованих територій і територій, на яких велися бойові дії, істотно вдарила по попиту. 

Досить швидко переробники зрозуміли, що попит є дуже низьким, а через складну логістику та великі бойові ризики можливість забрати сировину є не завжди.  Водночас деякі виробники у зв’язку з неможливістю збуту молока включали його до раціону тварин. 

Протягом квітня, після деокупації деяких регіонів України, молочні підприємства почали налагоджувати нові ланцюги продажів та експортних каналів збуту. А також відновлювати зовнішню торгівлю молочними продуктами, але зіштовхнулися з проблемами: нестача кормів та зміна раціонів, дефіцит ветеринарних препаратів, у деяких регіонах руйнування інфраструктури та загибель тварин, нестача обігових коштів. Вирішуючи ці питання, українські виробники та переробники молока попри війну змогли самостійно задовольнити потребу населення в молочній продукції на внутрішньому ринку, незважаючи на суттєве скорочення виробничих потужностей.  Стабілізувати ситуацію на ринку навесні частково вдалось і завдяки тимчасовій міграції українців за кордон. 

Загалом за 2022 рік в Україні виробництво молока скоротилося на 12,1% та становить 7,6 млн тонн 

Найбільше скорочення фіксується в господарствах населення — на 15,3%, коли ж в сільськогосподарських підприємствах падіння становить лише 5,3%.

Активізація експорту молочної продукції без українських портів стала новим випробуванням для галузі. Завдяки плідній співпраці державних органів влади з європейськими партнерами українські компанії знайшли нові ринки збуту та змогли наростити суттєві обсяги товарів на ринку ЄС. 

Порівнюючи роботу експорту молочних товарів у другому кварталі 2022 року з 2021 роком, варто зазначити, що у 2022-му сумарно за квітень-червень обсяг експорту склав 21,9 тис. т, що всього лиш на 3% менше, ніж в аналогічний період попереднього року. Українські експортери молочного сектору пристосувались до теперішніх умов праці та продовжили нарощувати торгівлю за кордон, оскільки на внутрішньому ринку спостерігається надлишок продукції. 

Якщо порівняти роботу експорту молочних товарів у третьому кварталі 2022 року, то сумарно за липень-вересень обсяг експорту склав 35,14 тис. т. Це на 76% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Це був найбільш продуктивний період торгівлі в 2022 році, коли вартісний показник торгівлі склав $92,4 млн, а це в 2,2 раза більше, ніж в 2021 році. 

Загалом за 2022 рік обсяг експорту молочних продуктів порівняно з 2021 роком зріс на 20% та склав 99 тис. тонн

У вартісному еквіваленті 2021/2022 рік продемонстрував показники зростання на +14% — до $253,77 млн. Сальдо зовнішньої торгівлі вперше за останні два роки стало активним — +$30,2 млн. Водночас обсяг імпорту молочних продуктів у 2022 році порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротився на 46% і склав 59,9 тис. т.

Розглядаючи обсяги експорту окремих категорій, найбільший приріст фіксуємо за такими товарними позиціями (2022/2021 рік): молоко та вершки незгущені +97%, 29,3 тис. т; масло вершкове +30%, 14,1 тис. т; сири всіх видів +30%, 8,9 тис. т. Порівнюючи обсяги імпорту окремих категорій, найбільше скорочення фіксується в таких: молоко та вершки згущені — у 6,5 разів, до 1,2 тис. т; масло вершкове — 8,1 разів, 1,1 тис. т.

Читайте, NHM Limited: найкраща упаковка для молочної продукції

Створення нових можливостей постачання українських молочних продуктів у Європу, а також висока ціна в ЄС на сире молоко дозволило активізуватися галузі. Протягом 2022 року ціна в ЄС зросла на 38% і в грудні середньому становила 57,83 €/100 кг. Це на 55-60% більше, ніж середня українська ціна молока екстра класу. Наприкінці року темпи росту щомісячної ціни почали сповільнюватися, оскільки обсяги пропозиції стабілізувались, а світовий попит на молочну продукцію скорочувався.

В післявоєнному відновленні галузі державна підтримка гратиме вирішальну роль

Подальший розвиток української молочної галузі буде залежати від загальної світової торгівлі та внутрішньої ситуації в країні. В післявоєнному відновленні галузі державна підтримка гратиме вирішальну роль. Перш за все, повинна з’явитися окрема модель підтримки, котра допоможе сфокусуватися на: будівництві та реконструкції тваринницьких та переробних комплексів; розширенні поголів’я; створенні можливостей, за яких підприємства зможуть виробляти молоко відповідно до європейських санітарних норм.

Щодо зовнішньої торгівлі, то європейський ринок буде одним із пріоритетних місць збуту експортної продукції у 2023 році. По-перше, це через те, що комунікації з країнами ЄС зростають, і ринок все більше відкривається для наших виробників. По-друге, поки закриті морські порти, це найбільш альтернативний шлях збуту продукції. По-третє, у 2022 році через зменшення пропозиції молока виробництво молочної продукції в ЄС скоротилося для всіх основних експортних продуктів. 

Крім того, будуть популярними східні країни-партнери (Китай, Грузія, Казахстан), де співпраця давно вже випрацювана, і навіть у важкі часи продовжує функціонувати через альтернативні логістичні шляхи. 

Джерело: agroportal.ua Максим Гопка, аналітик УКАБ