ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

ПЕКАРСЬКІ, КОНДИТЕРСЬКІ, М'ЯСНІ ТА МОЛОЧНІ

ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  +38 067 453-43-29    +38 097 457-21-35    +38 063 826-65-83    harch.tehnology@gmail.com 

Олександр Тараненко: «Звичайний хліб у час війни став символом і надією на виживання»

Хліб у час війни для усіх українців без винятку набув особливого значення та ставлення.

Олександр Тараненко, Президент Всеукраїнської асоціації пекарів

«Протягом останніх місяців у нас сталась велика переоцінка багатьох речей і та змінилося ставлення до таких простих, базових потреб, які ми звикли сприймати як належне. Насамперед, йдеться про хліб у нашому житті.

Якщо колись це був звичайний буханець хліба, то у час війни – він став справжнім символом і надією на виживання», – вважає Олександр Тараненко, Президент Всеукраїнської асоціації пекарів, заступник директора ТОВ «Хлібні інвестиції».

Усі місяці війни Олександр Миколайович проживав в Києві, часто бував на одному із заводів під Києвом і бачив, що таке випікати та доставляти хліб під обстрілами. Сьогодні він ділиться думками з приводу стану ринку хліба та тенденцій розвитку  галузі в умовах війни.

Нові реалії ринку: умови виробництва ускладнені, обсяги споживання зменшені

Ситуація на ринку хліба ускладнена військовою агресією рф. Якщо до війни всі підприємства працювали більш-менш в однакових умовах, то зараз ми бачимо різні методи і принципи та проблематику  випікання хліба в різних регіонах за дуже важких умов. Якщо рік тому виробничників турбували ціни на сировину та енергоносії, то зараз основна проблема – відключення електроенергії. Якщо раніше логістика була рядовою затратною частиною виробництва та реалізації, то зараз, з урахуванням витрат на пальне, – це суттєва проблема, яка не може не впливати на виробника та його цінову політику.

Читайте також: Хлібопекарі чекають на генератори.

Крім умов виготовлення хліба, виробничників турбує тенденція зниження кількості його споживачів. Понад 30 років тому середньодобове споживання хліба в Україні становило 354 г на людину. Останніми роками, відповідно до офіційної статистики, на одну людину припадає близько 50 г. Хоча в продовольчому кошику закладено 270 г хліба на добу.

Насправді, реальне середньодобове споживання хліба в Україні сьогодні складає близько 200 г на людину. Таку різницю в показниках маємо через те, що понад 50% виробників перейшли до тіньового сектору економіки, а також через некоректне зазначення кількості населення. Спостерігається зниження обсягів виробництва і за рахунок зменшення кількості споживачів, яка цього року скоротилася мінімум на 20%. Також на споживання вплинула зміна культури споживання та підвищення ціни на хліб.

Крім того, сьогодні знижується попит на хлібобулочні вироби масових сортів. Тобто на традиційні сорти хліба простої рецептури і найнижчого цінового діапазону. Натомість зростають продажі високої цінової категорії виробів. Наприклад, хлібобулочні вироби із додатковими властивостями: безглютеновий хліб чи вироби з фортифікованого борошна.

Змінюються пріоритети при виборі продукту. За результатом маркетингового дослідження, ціна хлібобулочних виробів для споживача знаходиться на 3-му місці, важливішими критеріями є свіжість і якість.

Олександр Тараненко: «Звичайний хліб у час війни став символом і надією на виживання».

Відносини виробника з торговельною мережею потребують  регулювання на законодавчому  рівні

Головна проблема, яка гальмує розвиток хлібопекарської галузі  – відсутність достатньої нормативної бази. На жаль, Закони «Про хліб» та «Про внутрішню торгівлю продуктами харчування»  досі не  прийняті.

Основна проблема у відносинах з торговельними мережами – це розрахунки з виробником. Ми розуміємо, що хліб реалізується протягом кількох днів і, відповідно, тоді й за нього отримує мережа кошти. Та коли терміни розрахунків з виробником сягають подекуди 45-60 днів, це неприпустимо. До того ж виробник оплачує за маркетингові послуги тощо, або так звані бонуси, які насправді не надаються або надаються частково. Подекуди ця оплата сягає до 27-28%. Принцип роботи один: хочеш мати місце на полиці в супермаркеті – плати! Відповідно, це вливає на ціну хліба у супермаркетах.

Ще один момент, який хвилює виробників – це повернення нереалізованих хлібобулочних виробів, яке подекуди складає 8%. Тобто кожний 12-й буханець хліба повертається нереалізованим, і, оскільки термін споживання минув, він підлягає утилізації. Мережі просто перекладають свої комерційні ризики на виробника! Вони замовляють значно більше хліба, аніж вони можуть реалізувати лише для того, щоб мати заповнені полиці до закриття. Вихід простий – замовляти замовити дещо менше продукції для реалізації. Але мережі не чують наших вимог. Вважаю таку ситуацію некоректною, такою, яку потрібно в терміновому порядку вирішувати.

Тому нам вкрай потрібен такий закон, де усі ці моменти будуть прописані і нарешті українські хлібопекарі будуть у безпеці.

Перспективні напрямки хлібопечення

На мою думку, основними гравцями ринку є і далі будуть великі виробники, які зараз займають основну частку на ринку. Індустріальне хлібопечення, яке буде спрямоване на зручність, свіжість, різноманітність, доступність хлібобулочної продукції, має хороші перспективи. Звісно, дрібні і крафтові виробники також будуть працювати та розвиватися і надалі.

Як бачимо, торговельним мережам зручно працювати з великими виробниками, адже вони можуть надати гарантії якості та своєчасності поставок, забезпечити широкий асортимент та необхідні обсяги продукції. Дрібні пекарні цього забезпечити не можуть. Зазвичай, це обмежений асортимент, вища ціна, і не надто широкий асортимент, та обмежена локація продажів.

Ще одним перспективним напрямом розвитку хлібопекарської галузі вважаю застосування фортифікованого борошна. На сьогодні прийшло чітке усвідомлення того, що запити на продукцію з борошна, збагаченого вітамінами, мінеральними речовинами та мікроелементами, зростають.

На даний час також суттєво збільшується сектор крафтового хліба, який виробляють невеликі пекарні за оригінальною рецептурою. Собівартість його значно вища, але попит на цю категорію продуктів зростає.

 Ще однією перспективною групою на ринку є заморожені хлібобулочні вироби. Є запити на таку продукцію від торговельних мереж, закладів HoReCa та споживачів, які бажають мати щодня свіжий хліб та бажають випікати його самостійно вдома.

Підприємства хлібопекарської галузі, не зважаючи, ні на що, виявляючи мужність, винахідливість та подекуди справжній героїзм, не зупиняють виробництво, а продовжують працювати та годувати людей найціннішим продуктом – хлібом. Вони навіть запускають у виробництво новинки! Переконаний, ми усі разом пройдемо цей надважкий період у житті країни, вистоїмо та переможемо. У прийдешньому 2023 році зичу усім здійснення нашого спільного бажання – ПЕРЕМОГИ!

Вистоїмо та переможемо!