Виготовляти борошно на підприємстві під час війни справа нелегка. Зараз основна діяльність – це гуманітарна допомога і співпраця з волонтерами.
Перед вітчизняними підприємствами, які розташовані по сусідству з “гарячими” точками, під час війни постає непростий вибір, або бізнес, або гуманітарна допомога. Особливо, коли вид діяльності – виробництво борошна – основної сировини для виробництва хліба. Про ситуацію на ринку та роботу підприємства виробника борошна розповідає Дмитро Гавриляк, заступник директора з маркетингових питань однієї з борошномельних компаній.
– Як би ви охарактеризували загалом ситуацію на ринку українського борошна?
– Можемо сказати, що ситуація складна. Фактично більшість напрацьованих напрямків збуту зараз або заблоковані взагалі, або потерпають від високих цін на логістику. Ринок півдня та сходу України дуже постраждав якісно та просто зменшився кількісно, повиїжджали люди, а ті хто залишився, зараз в скрутному матеріальному становищі.
Закрилися великі споживачі, релокувалися вирбництва, які раніше закуповували борошно. Великі гравці залишили ринок та шукають кращої долі деінде. Економіка загалом отримала потужний удар, і чи прийде вона до тями до кінця цього року, питання відкрите.
– Які основні складнощі 1 півріччя 2022 року та якими бачите шляхи їх вирішення, зокрема, для вашої компанії
– Основні складнощі це війна, а вона, в свою чергу, призводить до усіх інших проблем. Таких як відтік кваліфікованого персоналу, логістика, зникнення ринків збуту, ризики потрапляння ракети і тому подібне. З цими проблемами зіштовхнулися, напевно, усі виробництва прифронтових територій. Причому, деякі з них неможливо вирішити.
Зараз усі гравці залишилися на внутрішньому ринку, експорт можливий лише автомобілями, конкуренція шалено зросла. А західні компанії отримали перевагу перед південними чи східними, не в якості товару, а в ціні та безпеці підприємств. Щоб там не говорили, а коли “прилітає”, це позначається на наших працівниках.
У нас найкраща команда, яка вже багато разом пережила. Але люди не залізні і втомлюються психологічно та фізично. Тож війна – це головна проблема, все інше то дрібниці, які такі компанії, як наша, вирішують легко і без зайвого клопоту.
– Чи зросли ціни на ваше борошно. Якщо так, то на скільки і що було причиною цьому?
– З початку війни був довгий період коли ціни на борошно знизилися, вони б упали ще сильніше якби не стрімке здорожчання витрат на логістику. Особливо коли ми говоримо про наше підприємство, питання, як сюди привезти (зерно) і як звідси вивезти борошно стали ключовими в формуванні ціни. Зараз же з відкриттям, хоча і дуже обмеженим, експорту пшениці, ціни на сировину різко пішли вгору (на понад 30%), що в результаті вже почало позначатися ціні. Очевидно, що робити великі запаси підприємствам ризиковано. Тож ціна буде напряму залежати від цін на сировину. І ми прогнозуємо подальше зростання, цей процес поки не має жодного гальмівного драйвера.
– Яким для вас видався МР щодо збору врожаю? Чи є проблеми з сировиною?
– Насправді було втрачено багато фермерських господарств, зокрема в Херсонській, Луганській та Запорізькій областях, які перебувають зараз під окупацією. Окрім цього, невеликі господарства в Миколаївській області не вкладали зовсім коштів, наприклад у добрива, або дуже обмежено використовували їх. За нашими оцінками, ми не дорахувалися майже 30% врожаю.
Проте говорити, що в Україні зараз дефіцит зерна – не можна. Ми завжди вирощували більше, ніж потрібно для того, щоб прогодувати свій народ, і цей рік не став винятком. Але найбільше занепокоєння викликає наступний рік. Багато фермерів вже зараз вирішили не сіяти в наступному році, дехто просто не може цього зробити, а дехто поїхав за кордон. Найбільші проблеми у нас будуть наступної весни, і зачепить це усіх без винятку.
– Яка ситуація зі збутом борошна для вашої компанії?
– Почав відкриватися збут в Європу. Ми й до війни мали необхідні сертифікати, та вже працювали з країнами ЄС, але зараз з’явилися зацікавленні гравці і конкретні запити,які поки що на стадії обробки. Чи можуть всі виробники перелаштуватися на цей ринок? Ні. Цьому є багато причин. Європейський ринок примхливий і суттєво відрізняється від тих ринків,на які раніше українські підприємства відправляли борошно.
– Як вдається працювати у час війни? Чи берете участь у соціальних програмах?
– Ще до війни наша компанія займала активну соціальну позицію і була спонсором багатьох спортивних змагань – від дитячого велоспорту до дорослого футболу.
Зараз же основний напрямок нашої діяльності це гуманітарна допомога, яку ми роздаємо через своїх партнерів – волонтерські організації. Працюємо ми не лише в Миколаївській області, але і на Сумщині, Чернігівщині, Київщині, Херсонщині та Харківщині. Щоправда нещодавно в наш зерносклад поцілила ворожа ракета, і тепер ми не можемо фінансово продовжувати надавати гуманітарну допомогу в повному обсязі, тому зараз активно шукаємо фінансової підтримки саме для гуманітарної програми нашої компанії.
Насправді гуманітарна допомога – це для нас першочергове завдання, яке ми зараз вирішуємо. І поки наші ЗСУ боронять нас на передовій, ми тут годуємо людей, всі разом працюємо на нашу Перемогу.
Сайт гуманітарної допомоги https://amina-ua.com/saveukraine
Читайте також: З Києва на Харківщину відправили борошно.
Журнал “Пекарські та кондитерські технології (№ 4/2022р.)
