Голодна витримка птиці перед забоєм є одним з первинних етапів перероблення і має становити від 8 до 12 годин.
Про це в статті в журналі «Наше птахівництво» наголошує Людмила Нагорна, докторка ветеринарних наук, професорка Сумського національного аграрного університету.
Вона зауважує, що підтримання бактеріальної безпеки м’яса і тушок на всіх етапах перероблення є важливою умовою успішного виробництва курятини. Початком первинного перероблення птиці є насамперед голодна витримка забійного поголів’я в умовах виробництва. А також відловлювання птиці та подальше транспортування до потужностей забою. Ці чинники істотно впливають на інтенсивність стресового стану забійної птиці, а відповідно, і якість отримуваного м’яса.
«Голодна витримка є незамінною за подальшого перероблення птиці. Її тривалість не повинна перевищувати 12 год, мінімальна — 8 год, – зазначає дослідниця. – У цей час птицю слід забезпечити вільним доступом до води. Терміни голодної витримки сприятимуть відсутності у тушках крововиливів та інших небажаних змін».
Вона уточнює, що у разі занадто короткої голодної витримки кишківник птиці залишається заповненим, і під час патрання його вміст може забруднити обладнання та інші тушки птиці. Водночас тривалий період голодної витримки спричиняє розширення кишківника газами, розрідження його вмісту, стоншення стінок кишківника, що також за перероблення птиці підвищує ризики перехресного зараження.
«Порожній шлунково-кишковий тракт птиці під час забою — важливий крок до отримання безпечної кінцевої продукції», – робить висновок Людмила Нагорна.
Джерело: agrotimes.ua
