Як виник проєкт «Сімейні молочні ферми»?
Історія проєкту «Сімейні молочні ферми» почалася ще у 2016 році. Саме тоді Михайло Корилкевич, головний ініціатор та інвестор проєкту, звернув увагу на українсько-канадську програму розвитку молочного тваринництва. Її суть полягала у відборі та фінансуванні фермерських господарств коштом уряду Канади. На цю мету канадці виділили майже 100 млн канадських доларів. Проте програма канадського уряду так і не стала тим «двигуном», який запустив би процес відродження молочного тваринництва.
Вивчивши досвід канадського уряду та врахувавши його помилки, Михайло Корилкевич у 2016 році ініціював власний проєкт «Сімейні молочні ферми». Чому вибір зупинився саме на сімейних? Відповідь дуже проста. Вивчивши досвід Німеччини, Данії та Канади, побувавши на їх фермах, пан Михайло прийшов до висновку, що окупність великої промислової ферми складає близько 10 років. Невеликі сімейні молочні ферми при правильному управлінні вже за 3-5 років здатні виходити на прибуток. Крім цього, вони не сконцентровані в одному місці, що дає можливість уникнути багатьох ризиків.
Практично 2 роки пішло на розробку концепції проєкту «Сімейні молочні ферми», створення команди та відкриття першої сімейної ферми.
І нарешті, в кінці листопада 2017 року в с. Мощаниця Здолбунівського району було відкрито першу сімейну ферму під назвою «Відродження». Наталія Никончук стала власницею фермерського господарства на 16 корів. До речі, ферма «Відродження» вийшла в «плюс» вже за 2,5 роки. Наталія і досі учасник проєкту «Сімейні молочні ферми». У 2022 році вона планувала розпочати будівництво корівника вже на 70 голів великої рогатої худоби (ВРХ). Проте війна змінила її плани.
Кількість ферм, які брали участь в проєкті на початок війни
Станом на 24 лютого сітка проєкту налічувала 167 сімейних молочних ферм, які знаходилися в 12 регіонах України. Найбільше учасників сконцентровано в західних регіонах. Це Хмельницька (39 ферм), Волинська (30 ферм) та Рівненська (24 ферми) області. Загалом 85% ферм зосереджено у відносно спокійних західних регіонах.
Влітку 2021 року проєкт «Сімейні молочні ферми» почав розвивати свою мережу і в східних та південних регіонах. І саме ці сімейні господарства найбільше відчули на собі вплив війни. Так, учасники проєкту з Сумської області були під окупацією, ферми на Миколаївщині постійно потерпають від обстрілів, причому 3 ферми в Миколаївській області, на жаль, знаходяться на захопленій рашистами території.
Трьом фермам (одна з Сумщини та дві з Миколаївщини) команда проєкту на своїй сторінці у Фейсбуку організувала адресну допомогу. Вдалося зібрати 74 300 грн.
Вплив війни на господарства, які працюють
24 лютого проєкт зустрів, як і вся Україна, – ніхто не міг повірити, що почалася війна. Бойові дії й окупація території негативно вплинули на діяльність сімейних молочних ферм: були порушені логістичні зв’язки, молокозаводи в перші тижні війни перестали приймати молоко від населення або приймали за дуже низькими цінами (2-3 грн за літр), з іншого боку зросли ціни на все: ветпрепарати, корми, паливо.
Крім цього, ще одним викликом війни для сімейних ферм стала мобілізація чоловіків до ЗСУ. Жінкам з дітьми стало набагато важче утримувати господарство. У перші дні та тижні було дуже важко всім. Але досі жодна ферма не припинила своє існування. Мало того, абсолютно всі ферми долучилися до допомоги ЗСУ, теробороні, біженцям. Скільки було безоплатно передано молока і сиру, вже й не порахувати!
За приблизними підрахунками, понад 71,5 тисячі літрів молока було передано на благодійність, армії та роздано людям. А ще фермери-учасники проєкту надали притулок внутрішньо переміщеним особам. Наприклад, родина Мулишиних з Хмельниччини поселили родину з Ірпеня. Їм вже немає куди повертатися, оскільки їх дім зруйновано. Цим людям допомогли обжитися та посадити город.
Інша фермерка, Наталія Никончук, прихистила частину сім’ї із Рубіжного, Луганської області – жінку із двома синами 19 та 11 років. А чоловік з двома старшими синами залишилися вдома захищати країну. Переселенці у всьому допомагають Никончукам, і навіть купили козу та козенят. І це не перша сім’я, який дали житло фермери. Одні вже поїхали за кордон, інші повернулися додому, на Чернігівщину. Наталя з чоловіком тим часом очікують ще на одну сім’ю, роблять ремонт у ще одному своєму будинку.
Загалом, прикладів допомоги фермерів дуже і дуже багато. Ми розповідаємо про них на сторінці в Фейсбуку, щоб про це знали більше людей.
Як проєкт допомагає фермам?
Крім збору адресної допомоги, команда проєкту «Сімейні молочні ферми» відкрила сторінку для збору допомоги для фермерів. З 1 березня було зібрано майже 175 000 грн, і частина цих коштів була виділена на придбання насіння люцерни та килимків для корів.
Зоотехніки та ветеринари проєкту постійно на зв’язку з фермерами. Тим, до кого вони не можуть дістатися через бойові дії, надають консультації телефоном. Економісти й бухгалтери активно допомагають фермерам-учасникам проєкту складати бізнес-плани та брати участь в різних грантових програмах, оформляти безпроцентні кредити.
Щоденно працівники телефонують до фермерів, щоб дізнатися про їхні проблеми та, за можливості, їх вирішити. Це і ремонт холодильників, і забір молока на молокозавод, і забезпечення кормами чи насінням тощо.
За період від початку війни й по сьогодні проєкт не знижував закупівельної ціни на молоко для його учасників.
Однак навіть при підтримці проєкту очікується, що до кінця року близько 40 ферм можуть припинити діяльність.
Хто постраждав, як відновлюються, чи виникають проблеми з цінами?
Постраждали абсолютно всі. Проте одні ферми більше, інші – менше. У регіонах, де йшли чи йдуть активні бойові дії, молокозаводи знизили ціни на молоко до 1-2 грн за л або взагалі перестали його приймати. На заході також ціни спочатку знизили до 5-6 грн, потім підняли до 8 грн за л. Проте вони не відповідають реальності – ціни на пальне зросли вдвічі, ветеринарні препарати, корми, одяг, їжа – абсолютно все зросло у ціні на 30%, 40% і більше.
З рядом молокозаводів проєкт проводив та й зараз проводить переговори щодо збуту молока фермерів. Дефіцит пального та зростання його ціни суттєво зменшили інтерес молокозаводів до молока від населення. Однак, з іншого боку, зростання внутрішнього попиту через відсутність імпорту зумовлює необхідність шукати більші об’єми сировини.
Чи є проблеми зі збутом сировини?
На третій місяць війни проблем зі збутом, практично, немає, молокозаводи забирають молоко, а що залишається, фермери реалізують на місцях, оскільки багато переселених людей. Більша проблема – низька ціна на молоко і не завжди порядне ставлення з боку молокозаводів.
Реальне вирішення проблеми збуту молока – це власна переробка.
Проєктом було закуплено та встановлено обладнання для перероблення молока потужність 800 кг на добу. Вже йде пошук партнерів, і є перші успіхи в цьому напрямку. Це обладнання встановлено на базі промислової ферми в Здовбиці. Але зараз проводиться робота, щоб закупити та встановити подібне обладнання на великих сімейних фермах, які б виконували роль центрів молочної переробки.
Проблема зі збутом залишилися лише у Миколаївській області. Причина – бойові дії, хоча місцевий молокозавод навіть у цей важкий час намагається повністю виконувати всі зобов’язання.
Взаємодія бізнесу з владою
Бізнес-модель проєкту «Сімейні молочні ферми» зацікавила місцеву владу Рівненщини, бо це можливості для створення бізнесу переселенцями в селах. Концепція партнерства полягає в тому, що в сільських регіонах знаходяться у великий кількості порожні будинки, які у гарному стані і які можна передавати для проживання переселеним людям. Проєкт «Сімейні молочні ферми» готовий допомагати в організації ферми та надавати різнобічну підтримку, щоб люди мали можливість отримати джерело доходів.
З метою кращого знайомства з організацією ферми, губернатор Рівненської області Віталій Коваль відвідав сімейну молочну ферму «Шедевр», яка знаходиться в Дубенському районі (Крупецька громада).
Власниками бізнесу є подружжя Олександр та Оксана. Допомагають їм і троє їхніх дітей. Тут надій на одну корову – 8 тис. літрів у рік.
Який зараз стан інвестицій у ваш проєкт?
З 1 січня по 23 травня 2022 року проєкт «Сімейні молочні ферми» залучив 1 440 000 грн інвестицій, а загальна кількість інвесторів зросла на 9 осіб.
У період з 24 лютого по 1 травня проєкт не працював над залученням інвестицій, бо не працювали державні реєстри й внести зміни в статутний капітал не було можливості. Відновлення повноцінної роботи із залучення інвестицій стартувало лише з 1 травня. Ми змінили умови участі – зробили їх доступнішими для ширшого кола осіб. Адже зараз питання фінансової безпеки стоїть гостріше, і для багатьох людей важливо отримати доступ до інструментів, які допоможуть мінімізувати ризики втрати коштів.
Починаючи з травня, приєднатися до спільноти інвесторів найбільшого імпакт-проєкту у галузі молочного тваринництва в Україні можна на наступних умовах:
• інвестиційний внесок – від 15 000 грн;
• дивідендний дохід – від 11% річних;
• зростання частки участі в капіталі – в 5 разів.
Загалом, з початку травня було укладено договорів на 950 000 грн, а загальна сума залучених інвестицій в проєкт з 2020 року перевищила 33,2 млн грн, кількість інвесторів зросла до 407 осіб.
Підсумуємо, що фермерський тил — це основа продовольчої безпеки нашої країни. Це працьовиті люди, що люблять свою справу і свою країну. Саме такий надійний тил — запорука Перемоги!
