Завдяки киянам, що повертаються у місто, магазини «Молоко від фермера» відновлюють роботу.
Замість йогурту власного виробництва доводиться реалізовувати чужу кисломолочку. Замість розвитку виробництва крафтового хліба треба пекти батони для потреб ЗСУ, ТрО та тимчасово переміщених осіб. Замість запланованого ребрендингу та реінвестицій у розвиток мережі необхідно дбати про повторне відкриття точок. Замість усіх магазинів працює менше половини, а на зміну замість трьох-чотирьох осіб на точку виходить двоє. Тому що в Україні замість миру – війна…
Завдяки чому мережа фермерських продуктів виживає під час війни та яким чином планує відновлюватись та розвиватись попри військове вторгнення росії, Mind дізнався у засновника та СЕО «Молоко від фермера» Тараса Мороза.
Як під час протистояння кремлівським загарбникам змогла не просто встояти, а й отримати замовлення на декілька місяців вперед харківська піцерія Daddy’s Pizza, читайте в матеріалі «Запит на турботу: як під час війни харків’янин Павло Федосенко удвічі збільшив виробництво піци».
Відтерміновані плани
У довоєнні часи мережа «Молоко від фермера» позиціонувалась як український фуд-бренд та налічувала понад 80 торгових точок, які працювали в режимі магазину або магазин плюс кафе. Вони були присутні в Києві, Одесі та Дніпрі, а також активно відкривались поблизу столиці в містах-сателітах. У Білій Церкві розташовувалась власна ферма та молочний завод. У Києві поряд зі станцією метро «Олімпійська» працювало пекарське виробництво, яке забезпечувало мережу печивом, десертами, запіканками, тортами тощо.
Цього року в компанії планували зміцнити позиції в передмісті Києва, зокрема, відкрити нові власні та партнерські магазини в Гостомелі, Ворзелі, Борисполі, Броварах.
«Ми орієнтувались на потреби того гостя, який є активним мешканцем з власною позицією та інтегрований у столичне життя. Тому планували осучаснити й омолодити бренд. Хотіли впровадити можливість оплати обличчям. Уже розроблено застосунок MilkPay. А ще ми саме запустили пекарню в Києві на Воздвиженці: думали робити там крафтовий хліб і розповсюджувати його по інших торговельних точках», – каже Тарас Мороз.
На горизонті були також інші великі міста, наприклад Львів. Загалом у найближчий рік-два збиралися подвоїти кількість точок.
Над розвитком уся команда працювала до 24 лютого. Після – майже всі магазини зачинилися, з київського виробництва на «Олімпійській» та деяких точок залишки сировини для випікання хліба (борошно, цукор, дріжджі та ін.) було передано до «Києва Волонтерського» – руху, що об’єднав ресторани та містян для допомоги ЗСУ, ТрО, цивільним в укриттях, медикам. Окремий продуктовий вантаж отримав й київський підрозділ полку «Азов».
Тепер і крупи
Проте в мережі були магазини, які попри все продовжили працювати. Також у Києві залишились керівники ключових напрямків. Не в останню чергу саме ці два фактори дозволили компанії запустити процес реорганізації та налагодити роботу в умовах війни.
Вже 1 березня відновив роботу флагманський магазин на «Олімпійській», а заразом поновило роботу й пекарське виробництво. Проте було зменшено обсяг продукції, що виготовляється, – забезпечувалося приблизно 30 магазинів замість 80. Такі обмеження диктував дефіцит сировини та кадрів.
Не вистачало транспортних засобів і водіїв, які б погодилися возити продукцію з Білої Церкви до Києва. На додаток тепер ніхто не міг спрогнозувати, скільки годин машина може простояти в чергах на блок-постах.
«До війни найбільш завзяті покупці знали, коли до магазину привезуть саме сьогоднішнє молоко. Й навіть якщо автівка затримувалась, могли сказати, що повернуться за 30 хвилин. Щоденна доставка була невід’ємною рисою нашої мережі», – згадує Тарас Мороз. Проте в березні 2022-го, на десятий рік роботи, в мережі визнали, що це неможливо. Тому спочатку стали возити кисломолочну групу, бо вона більш тривалого зберігання. А коли парк авто збільшився та була налагоджена «військова» логістика, додали й молоко.
Згодом головний категорійний менеджер зміг налагодити комунікацію з постачальниками. Він відновляв контакти зі старими партнерами або ж шукав тих, хто може їх замінити. Також на полках «Молоко від фермера» з’явились продукти першої необхідності, наприклад крупи й олія, та позиції молочної групи, які мережа не виробляє. Раніше такого відхилення від концепту ніхто собі не міг уявити. «Партнерилися з тими бізнесами, що нам близькі не тільки за духом, а й за відстанню, – усміхаючись, додає Мороз. – Тепер ми з ними єдиний організм».
Окрім власних, почали працювати й франчайзингові (партнерські) магазини. За словами Тараса, партнери на свій розсуд приймали рішення щодо відновлення роботи. На жаль, є й втрати, наприклад, була знищена точка в Бучі. Загалом від російського вторгнення фізично в мережі постраждало п’ять об’єктів.
Кіно і паски
Волонтерська складова була і є дуже потужною. «Першочергово всі потребували хліба. Далі ми зрозуміли, що є ще ресурс на сирні запіканки. По-перше, виявилось, що це дуже зручно з точки зору приготування, транспортування та споживання. Воїн бере порційну запіканку одразу в алюмінієвому пакуванні. А по-друге, поживно та смачно, що має особливе значення на війні», – запевняє Тарас Мороз.
Готову продукцію доставляли в підрозділи ЗСУ, управління Держохорони, та продовжили підтримувати «Київ Волонтерський» і азовців, що боронили Київ біля Вишгорода.
На тиждень у середньому на волонтерські потреби виготовлялось 1000 одиниць хлібу й така ж кількість запіканок, але бувало, що робили подвійні обсяги. Статистика по пасках була приблизно така сама. Їх у Києві роздавали переселенцям з Маріуполя, відвозили мешканцям деокупованих Макарова і Бородянки та прилеглих сіл.
За власною ініціативою волонтерять й франчайзингові магазини. На початку квітня на станції метро «Героїв Дніпра» відбувся перший український андеграунд-фест. Франчайзі «Молоко від фермера» став партнером цього фестивалю: готували каву і різні смаколики. Усі виручені кошти були направлені ЗСУ та тимчасово переміщеним особам.
Умовний волонтерський штаб організували на виробництві поблизу станції метро «Олімпійська». Окрім цього, компанія долучилася до проекту режисера Паші Суслякова, що знімає сюжети про дитинство під час війни. Однією з героїнь стала пекарка Наталія та її донька Єва.
Удень дівчинка проходила онлайн-навчання та час від часу допомагала мамі з пакуванням запіканок для військових, адже дуже вірить у перемогу наших супергероїв.
Операційна директорка продовжує слідкувати за темпами відновлення роботи магазинів, у середньому за тиждень це два магазини. Запускаються магазини як у центрі, так і в спальних районах столиці, адже містяни повертаються до Києва. Життя повертається.
Джерело: https://mind.ua
