В Україні закінчилася кам’яна сіль. Чому виник дефіцит солі?
На тлі війни з російськими окупантами, в Україні виник дефіцит солі вітчизняного виробництва. Причина в тому, що найбільший в Україні виробник солі “Артемсіль” знаходиться в місті Соледар Донецької області, де йдуть запеклі бої. Про це пише apostrophe.ua.
Українська кам’яна сіль зникла з полиць багатьох магазинів. Водночас у продажу є морська сіль імпортного виробництва. Також без проблем можна купити будь-які “екзотичні” види солі – рожеву, гімалайську та інші. Ціни на таку сіль цілком прийнятні.
Причиною дефіциту солі є те, що найбільший в Україні виробник солі “Артемсіль” знаходиться в місті Соледар Донецької області. Зараз у регіоні ведуться інтенсивні військові дії, і підприємство не може працювати на повну потужність. Крім того, є проблеми і з транспортуванням продукції.
Українцям, які не запаслися кам’яною сіллю, доведеться користуватися морською. Вона цілком придатна для приготування їжі, а також корисніша за рахунок багатшого мінерального складу. Проте є й мінус – саме насиченість морської солі мінералами робить її непридатною для використання у консервації.
ДП “Артемсіль” розбомбили, підприємство зараз не працює!
В Донецькій області через російську військову агресію понад місяць тому зупинилося ДП “Артемсіль” — найбільше в Європі підприємство з солевидобутку. Вже зараз солі від цього виробника немає у сусідньому Бахмуті. Її дефіцит помітили й в усіх куточках країни. Ми дізналися, яка ситуація на підприємстві зараз та які перспективи.
Про це Вільному радіо розповів в.о. директора державного підприємства “Артемсіль” Віктор Юрін.
“Підприємство не працює, простоює, згідно з наказом, до невизначеного часу. Обстріли постійні, частково зруйнована адміністративна будівля. Були прямі влучання в рудники, матеріальний склад. Виробничий процес неможливий. Ми ж не піддамо людей небезпеці. Тим паче більшість мешканців Соледара, співробітників ДП “Артемсіль” вже евакуювались. Більшості працівників адміністрації, ІТР (інженерно-технічних робітників, — ред.) немає на місці”, — каже очільник підприємства.
Пошкоджена адміністративна будівля Артемсолі
За даними керівника підприємства, на ДП ніхто поранений не був та не загинув.
“З-поміж наших працівників, які б знаходились на підприємстві, постраждалих немає. Але я знаю про декілька людей, які були поранені у себе вдома”, — каже Віктор Юрін.
За словами Віктора Юріна, підприємство зупинили ще у квітні, бо стало неможливо вивозити залізницею готову продукцію з Соледара.
“Нашу вузлову станцію “Сіль”, куди ми підтягували вагони зі своїх під’їзних шляхів, регулярно обстрілюють. “Артемсіль” в основному орієнтована на відвантаження продукції залізничним транспортом. Автомобільним транспортом ми можемо вивозити тільки незначну частину. Тому навіть за нормальних обставин нам потрібно відвантажувати видобуту сіль у щось (у залізничні вагони, — ред.) А якщо залізниця не працює, ми теж фактично не можемо”, — каже в.о.директора держпідприємства.
Продукції “Артемсолі” вже немає у крамницях по всій Україні?
Запас готової продукції з ДП “Артемсіль” вивезли ще у квітні, каже в.о. директора підприємства.
“Все, що ми могли вивезти, ми вивезли — у торговельні мережі”, — каже в.о. директора підприємства.
За даними Вільного радіо, у сусідньому Бахмуті у магазині однієї з найбільших торговельних мереж солі ДП “Артемсіль” немає.
“Зупинку ДП “Артемсіль” відчують усі, в тому числі за кордоном”
На думку очільника підприємства, тепер Україні доведеться ввозити більше солі з-за кордону.
“Для того, щоб сіль була у продажу, її ж треба виготовляти. В якихось магазинах [наша сіль] напевно є. Я в Києві, у Вінниці зустрічав. Зате з’явилась турецька, румунська сіль… Поки ведуться бої, доведеться заміщувати [нашу сіль] імпортованою”, — каже він.
Віктор Юрін вважає, що зупинку ДП “Артемсіль” відчують на собі й споживачі за кордоном.
“Ми були найбільшим підприємством з видобутку солі у Європі. Серед наших постійних клієнтів — Угорщина, Польща, Грузія, Молдова, Азербайджан, Румунія”, — стверджує Віктор Юрін.
За його словами, імпортована сіль дорожча за соледарську в рази.
“Якби й ми зараз продавали сіль, у нинішніх умовах, ми б теж стали дорожче її продавати”, — каже він.
“Все буде Україна! Ми все одно повернемось!”
На думку Віктора Юріна, пластам кам’яної солі під землею нічого не загрожує.
“Загрожує лише тим об’єктам, які на поверхні. А те, що під землею, не зруйнується. Якщо, звісно, спеціально там щось не зробити. Підтоплень у нас немає. У нас немає водовідводу, це не як у вугільних шахтах”, — каже він.
Голова профспілки працівників ДП “Артемсіль” Андрій Попов каже: люди консервували обладнання з тяжкими почуттями.
“З відчуттям гіркоти, обурення та безвиході — це кошмар. Це підприємство, якому кожний з працівників віддав по кілька десятків років, в середньому кожний окремо пропрацював там в середньому по 20 років. І з почуттям того, що ми обов’язково сюди повернемось — відбудуємо та розширимо. Все буде Україна — ми все одно повернемось!”, — каже Попов.
Російські окупанти гатять по Соледару практично щодня. 17 травня армія РФ поцілила по житлових кварталах міста. Зачепило й високовольтну лінію, тож містяни залишились без світла.
Раніше повідомлялося, що Державне солевидобувне підприємство «Артемсіль» за підсумками 2021 року перерахувало до бюджетів різних рівнів податків і зборів на загальну суму 505,5 млн грн. У зазначеній сумі тільки відрахування частини чистого прибутку (дивіденди) склали 101,7 млн грн.
