ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЖУРНАЛИ ДЛЯ ВАШОГО БІЗНЕСУ

ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  +38 067 453-43-29    +38 097 457-21-35    +38 063 826-65-83    harch.tehnology@gmail.com 

Хлібопечення під час війни, або як пекарня «Урожай» хлібом годує

Урожай

Приватна пекарня «Урожай», що розташована у Запоріжжі, від початку введення воєнного стану внаслідок військової агресії рф в Україні жодного дня не припиняла роботу. Ця пекарня за усі 26 років роботи на українському ринку вирізнялась з-поміж інших, адже на перше місце були поставлені три принципи: якість, дисципліна, творчість. Напевне, сьогодні до цих принципів можна точно додати: турботу про людей!!! Адже у такі важкі для нашої країни часи керівництво пекарні жодного дня не вагалося і прийняло для себе ствердну відповідь щодо того, чи варто працювати.
Про роботу пекарні «Урожай» у воєнний час, перші проблеми, які виникли одразу та як їх долали, а також про те, як, не зважаючи на усі складнощі, вдається працювати з оптимізмом, більше того, розвиватись і оснащувати цех новим обладнанням – про усе це говоримо з директором пекарні. Не зважаючи на свист ракет (адже того дня, коли тривала наша розмова, місто бомбардували), Олексій ПУЧКОВ з посмішкою і почуттям гордості розповідав про свою справу та вироби, які зараз так необхідні для нас з вами.


– Олексію Володимировичу, розкажіть, як вам вдається з початку війни ні на день не зупиняти виробництво? Чи одразу прийняли для себе рішення працювати?


– Насправді, у даному випадку підтверджується давно всім відоме прислів’я: «Що хліб – усьому голова». Здавна нас цьому вчили і прививали любов до хліба. На державному рівні завжди говорили, що хліб – стратегічний продукт. Ми, звісно, всі це знаємо, чули, але зараз прийшов такий час, коли ми стали це чітко усвідомлювати і розуміти справжню ціну хліба.
На сьогодні для наших українців хліб – це символ життя та спокою, впевненості у тому, що вони не залишаться голодними. Переконуєшся у цьому, коли на власні очі бачиш, з яким трепетом люди беруть хліб, або як реагують на нього на територіях, де безпосередньо проходять бойові дії, або як плачуть, коли отримують буханець свіжого хліба, якого не бачили тижнями.
Ми змушені були змінити частково асортимент пекарні через ряд причин. Передусім, це запити – усім потрібна була доступна за ціною продукція, як ми кажемо, соціально важливі хліба. Тож ми зосередилися на випічці хліба білого та сірого.
Зауважу, що на частині територій нашої області розбиті та знищенні хлібозаводи, інші – потрапили під окупацію, відтак постачати вироби усім і в потрібній кількості доволі складно. Ми зрозуміли, що наша праця важлива і як ніколи, корисна та потрібна. Тому вирішили працювати, не зважаючи ні на що, і надихати інших своїм оптимізмом.

На виробництві


– З якими проблемами вам у першу чергу довелося зіштовхнутися на початку війни?


– У перші дні війни виникли проблеми з логістикою. Ми не знали, куди наступного дня повеземо хліб, а куди ні, де працюють магазини, а де вже окуповані території. Постійно хвилювалися за водіїв, аби ті не потрапили під обстріл.
Згодом постала проблема довезення сировини, а саме дріжджів. Ми працюємо на львівських дріжджах і розуміючи як тоді було складно переміщуватись Україною, хвилювалися за своєчасність поставок. Оптимізму не добавляв цей факт, що наші інші партнери по дріжджам з Харкову зупинили виробництво, адже не в змозі були підстраховувати. Завдяки нашим партнерам вдалося вирішити проблему з стабільного постачанням львівських дріжджів.
У зв’язку з такою нестабільною ситуацією, а також тим, що основні постачальники були з півдня країни, ми чітко розуміли, що ситуація з доставкою сировини вкрай незрозуміла, тож почали закуповувати сировину у більших, аніж нам потрібно, обсягах. Зараз на складах у нас запаси сировини на 1-2 місяці.
Згодом у нас виникла проблема із постачанням маргарину та іншими складовими, які вкрай потрібні для хлібопечення. Але, вважаю, що ми успішно з усім справилися.


– Чи військові дії, проблеми з логістикою, ускладнене постачання сировини тощо вплинуло на ціну готових виробів?


– Можу ствердно сказати, що усі 60 днів нашої роботи у воєнний час наше підприємство не піднімало ціни. Але, враховуючи значне здорожчання, а особливо це стосується логістики та сировини, ми змушені були підняти ціну на 4-5%. Це той мінімум, на який змушені були підняти, щоб виживати. Наприклад, борошно зросло у ціні на понад 15-20%, логістика, тут лише бензин здорожчав з 17 до 35 грн за літр.


– Як готувались до Великодня?


– Однією із проблем було постачання паперових форм для пасок. Раніше ми співпрацювали з харківською компанією, яка через обстріли змушена була призупинити виробництво. Тож придбати форми для випікання було практично не можливо. Ми змушені були скористатися минулорічними запасами, тож вдалося випекти понад 20 тис. пасок.
Безпосередньо на нашому заводі їх освячували і вже тоді реалізовували. У матеріальному плані, звісно, що не повернулось усе, адже значну частину ми передавали волонтерам, які розвозили вироби для тероборони або ЗСУ. Відомі випадки, коли наші паски коштували бійці з інших областей країни, що, безумовно дуже тішить.

Встановлення подової печі


– Як Вам спало на думку, у такий складний час не лише працювати, а ще й встановлювати нове обладнання на заводі та випікати усім відомі паляниці?


– Понад півроку тому ми придбали подову піч, яка стояла на підприємстві розкомплектована і усе не вистачало часу на її встановлення. От зараз вирішили встановити подову піч, адже вона чудово годиться для випікання хліба, схожого до тієї самої паляниці.
Головний енергетик зі своєю командою технічних фахівців, технолог, пекарі взяли активну участь у виконанні цього важливого завдання, і ми успішно запустили піч, де й одразу стали випікати ту саму ПАЛЯНИЦЮ!


– Чого, на вашу думку, слід очікувати українським хлібопекарням?


– Важко щось спрогнозувати і передбачити на тривалий період часу. На мою думку, у нашій країні ніколи не було монополії у якійсь одній галузі щодо постачання сировини чи інгредієнтів. Відомо, що борошна у нас достатньо, щодо маргарину і олії – ми також маємо кілька потужних вітчизняних виробників. Вважаю, що сировини вистачить усім.
Можливо, у наших партнерів-постачальників виникне проблема з доставкою безпосередньо в Україну іноземних допоміжних добавок, інгредієнтів тощо. Але це теж лише питання часу і ціни.
Я лише закликаю усіх працювати ще більше і ще краще, і це стосується не лише пекарів, а й закладів громадського харчування, кав’ярень, невеликих бізнесів. Адже тільки спільною працею ми зможемо підтримати нашу державу і наблизити нашу перемогу.


Розмовляла Мар’яна ЯКИМІВ