В Україні виник конфлікт між виробниками молочної продукції і виробниками молока-сировини. Перші кажуть, що другі накручують ціну, і тому вирішили купляти її дешевше.
Наприкінці грудня 2021 року, за три дні до новорічних свят молочно-товарним фермам надійшли листи від 24 заводів-виробників готової молочної продукції. У своїх повідомленнях заводи попереджали про те, що з початку 2022 року будуть купляти сировину за меншими цінами, в окремих випадках до 10%. Кого це не влаштовує, можуть сировину більше не присилати.
Накопичення проблем
Повідомлення прийшли одночасно відразу від десятка заводів, що входять до групи компаній «Молочний Альянс». Деякі листи надходили о п’ятій вечора за день до нового року. За такий короткий термін, до тривалих вихідних виробники молока-сировини не змогли б оскаржити пропозиції чи переорієнтувати об’єми. Піти на такий крок виробників «молочки», з їх слів, змусило декілька чинників. Головний – це небажання працювати у мінус. Серед основних перешкод для нормальної роботи називають: імпорт із країн ЄС, здорожчання енергоносіїв, відсутність гідної державної підтримки молочної галузі. Все це з’їло маржу і молокозаводи опинились на межі рентабельності. Але наростити прибутки вирішили за рахунок тих, хто працює з ними в одній «зв’язці» – виробників сирого молока.
Імпорт молочної продукції з країн ЄС зростає із року в рік.
Тільки в грудні 2021 року європейські молочні товари зросли на 20-30% до грудня 2020 року. Більш конкурентними молочка в сусідів стає завдяки виваженій аграрній політиці, державній підтримці та зменшення мит на ввезення в Україну. До речі, ця проблема обговорюється в Україні вже не один рік. Як результат, імпорт на полицях збільшується, а поголів’я молочного стада в Україні із року в рік скорочується, як у господарствах населення так і у с/г підприємств. Весь 2021 рік ціна на сире молоко жодного разу не знижувалась і тільки зростала. Дійшло до того, що ціни на молоко-сировину в Україні стали більшими ніж в Європі, каже директор ТОВ «Яготинський маслозавод» Сергій Косяченко.
«До останнього часу мали найвищу ціну на сировину у Європі. Сировина складає більше 70% від вартості продукції. За рахунок цього, обсяги імпорту в Україну стрімко зросли. Ми надалі неготові працювати із збитками, тому вимушені були знизити ціну на молоко-сировину. Кожному нашому постачальнику була запропонована ціна, яку ми можемо сплачувати за сире молоко. Ми враховували і логістику і якість молока. Це буде тривати, допоки не буде в нас можливість змінювати ціни на готову продукцію. А тут вже покупці повинні мати можливість купляти за вищою ціною. Зараз вони не готові», – прокоментував Agravery.com ситуацію з закупівельними цінами директор ТОВ «Яготинський маслозавод» Сергій Косяченко.
Не додали оптимізму і збільшення вартості енергоносіїв, яке у 2021 році взагалі б’є рекорди. Тільки ціна на газ зросла утричі. Проте всі вищезгадані проблеми не минули стороною тих, хто виробляє молоко-сировину. Ціни на газ підштовхнули вартість мінеральних добрив. Ціни на агрохімію зросли так само в три рази. З очікувань, влітку 2022 року вони будуть ще вищими. Підскочили ціни на чверть і на ветеринарні препарати. Вартість кормів зросла майже на 40%.
Виживають ті, у кого є власні корми
У кооперативі «Молочна Ріка», що на Дніпропетровщині декілька десятків членів, які тримають від 5 до 25 корів. Загалом об’єднання налічує близько 200 корів. На рік тут збирають близько 50 тонн молока-сировини. Здають його на переробний завод у Харківській області за ціною 8,70-9 гривень за літр. «Наш завод не знижував закупівельну ціну. Але ми стежимо за новинами, і, якщо в нас будуть купляти молоко на 10% нижче, то відразу половину корів члени кооперативу пустять «під ніж». За останній рік собівартість виробництва стрибнула вгору. Тільки макуха, яку потрібно давати мінімум 3 кілограми на одну корову в день, зросла з 8-9 гривень за кілограм до 12-15 гривень. Також потрібен газ для опалення та ростуть в ціні ветпрепарати. Виживають ті, хто має можливість заготовити корми власними силами», – розповіла менеджерка кооперативу Марина Дрімуш. Експерти Асоціації виробників молока кажуть, що через дорожнечу виробництва та інгредієнтів кормів 2021 рік став найзбитковішим для молочних господарств за останні 5 років.
Чому не всі знизили закупівельні ціни
Про проблеми молочної галузі знають і в Куп’янському молочноконсервному комбінаті, який закуповує молоко перш за все для виготовлення свого легендарного згущеного молока. Завод не оминули негативні явища на українському ринку, але переглядати ціну із молочно-товарними фермами тут не збираються. «Ціна на молоко-сировину зростала весь минулий рік. В цьому році ми фіксуємо вже вирівнювання ціни із європейськими. На ці процеси впливають ринкові відносини. Тому я проти створення штучних механізмів для отримання вигоди. Так само я проти регулювання цін на газ, яку пропонує зараз держава. Це створення додаткових можливостей для корупції. А ось створити умови для розвитку вітчизняної молочної галузі, яка діє в Європі, уряд має зробити. Тому що держпітримка на заході ставить нас у нерівні умови», – зауважив директор Куп’янського молочноконсервного комбінату Олександр Радченко. До зменшення собівартості виробництва на підприємстві підійшли комплексно і заздалегідь, каже директор. Перш за все тут модернізували виробництво та використовують сучасне більш економічне обладнання. Також на заводі активно впроваджують енергоощадливі технології.
Виходом з кризи стануть перемовини
Одна з кричущих несправедливостей в ситуації із заниженням цін на сире молоко – це те, що переробники не дали часу і можливості для відповіді на їхні вимоги продавати дешевше, каже генеральний директор Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк. Просто під новий рік одночасно прислали протоколи із новими розцінками. За її словами, для більшості підприємств, які виробляють молоко на сировину, а це понад 400 ферм зі стадом від 200 до 600 корів, разом вони утримують понад 200 тисяч корів, тобто половину промислового стада України, і зниження закупівельних цін на 10% означає вийти за межі рентабельності. «Вже до цієї ситуації після посухи 2020 року, молочно-товарні ферми не заготували чи заготували дуже поганої якості корми, та мусили балансувати їх за енергією та протеїном з покупними кормами. Вже тоді собівартість виробництва молока зросла в рази і більшість цих підприємств балансувала на межі від 0 до 5%, в кращих випадках до 10 % рентабельності. В той час переробні підприємства посилаються на непрофесійних експертів галузі, які стверджують, що рентабельність виробництва молока в Україні 20-40%», – зазначила Ганна Лавренюк.
На її думку, виробники керуючись аргументами, що ціна в Україні на молокосировину завищена, або введені в оману, або свідомо обманюються. «Вони ставлять до прикладу Румунію, Угорщину, Литву, але слід пам’ятати, що частка імпорту молочної продукції з цих країн або мізерна, або ніяка. Але на жаль не порівнюють країну із Польщею, Німеччиною, Францією, які є топовими країнами виробниками всередині ЄС і топовими імпортерами. Також ми забуваємо, що порівнюючи ціни, ми беремо українське молоко екстра ґатунку, якого у нас в структурі зданого на переробку заводам всього лише 31%. Загальна ціна ґатунків молока: екстра, вищий та перший – значно нижчі, ніж у ЄС навіть при коригування вмісту жиру та білку, тому що наші країни мають різні норми стандартів для ґатунків», – підкреслила Ганна Лавренюк. За її словами, аргументи переробників в цій ситуації не відкидаються повністю, тому сторонам потрібно йти на компроміс та шукати спільні рішення.
Джерело: Agravery.com