ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

ЖУРНАЛИ ДЛЯ ВАШОГО БІЗНЕСУ

ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  +38 098 236-48-75    +38 097 457-21-35    +38 063 826-65-83    harch.tehnology@gmail.com 

Маржинальність продуктів можна підвищити наданням їм нових властивостей – Борис Шестопалов

Постковідний період перевірив на міцність всіх без винятку учасників агробізнесу України та світу. При цьому, якщо в торгівлі зменшення обсягів експорту зерна через торішній неврожай з лишком компенсувалося високими цінами і зростанням обсягів у грошовому вираженні, то для сектора переробки це стало реальним випробуванням на міцність.

Разом з тим, будь-яка криза – це нові можливості. І коли, як не зараз, Україні вирішувати, чи залишиться вона сировинним придатком більш розвинених країн або почне інвестувати в майбутнє. За якими товарами майбутнє, на що звернути особливу увагу переробникам і чи є розвиток глибокої переробки єдиним можливим сценарієм розвитку даного бізнесу?

Про ключові тенденції зернопереробного та суміжних сегментів в Україні та світі, перспективи ринку Agri-Food з точки зору глобалізації та нових трендів “АПК-Інформ” поговорили з Борисом Шестопаловим, українським підприємцем у сфері агріфуд, співвласником і СЕО компанії HD-group і GFS group, віце-президентом ВАП.

Вже другий сезон поспіль ринок функціонує в умовах сильної волатильності, багатофакторності і різко мінливих правил гри. Як вдається працювати і планувати в такому ринковому середовищі?

Так і є, і в таких умовах що-небудь планувати дійсно досить складно. Більш того, ми бачимо, що в частині прогнозів всі експерти дуже обережні, конкретики і цифр ні від кого дочекатися неможливо. В принципі, це зрозуміло. Адже процеси, пов’язані з COVID-19, різко збили всі плани. І, хоча серед економістів існують і інші точки зору, я переконаний, що до такого значного зростання цін призвела саме пандемія, яка розігнала ситуацію на ринку продуктів харчування і в секторі переробки до глобальної істерії.

Ще зовсім недавно ми більшою мірою орієнтувалися на локальні проблеми і обговорювали питання якості зерна, законодавства, а також багато говорили про обладнання та внутрішнє споживання. Тепер же абсолютно очевидно, що Україна є частиною загальної системи, світового ринку, і ми вже не можемо сформувати стратегію розвитку підприємств і свого бізнесу, не орієнтуючись на глобальні тренди.

Якщо говорити про зернопереробний сегмент, то які моменти ви відзначили б серед найбільш значущих?

Найбільш показовими тут будуть кілька ключових цифр щодо ринку хлібобулочних виробів (ХБВ), який є прямою похідною від сектору зернопереробки. Так ось в 2020 році обсяг світового ринку ХБВ досяг рекордного значення – 448,2 млрд доларів, і підвищувальний тренд триває. Є очікування, що середньорічні темпи зростання ринку в 2021-2025 роках складуть 2,26%.

Якщо ж подивитися на динаміку світового споживання в 2021 році, то тут відзначається деяке просідання даного показника, викликане досить серйозним зростанням цін і цілком об’єктивним скороченням споживчого кошика не тільки в Україні, а й у всьому світі. Відповідно, є деяке зменшення споживання в грошовому еквіваленті. Так, прогнозована світова виручка в сегменті ХБІ в 2021 році складе 437,2 млрд доларів.

У той же час, зазначу такий важливий момент, як зниження споживання в натуральних одиницях. Тобто ринок зростає в грошах і падає у вагових значеннях.

Так, очікується, що обсяг сегмента хліба в світі до 2025 року складе 209,9 млн кг, за прогнозами аналітиків, в 2022 році обсяг зростання сегмента хліба буде негативним і складе -0,9%. У грошовому ж еквіваленті очікується, що після 2023 року ринок глобальних хлібобулочних виробів, розігнаний COVID-19 і споживчим попитом, може перевищити 500 млрд доларів. При цьому, по суті, це буде викликано не стільки нарощуванням споживання в кілограмах, скільки значним зростанням вартості даних продуктів і зростанням споживання високо маржинальних товарів.

Як би ви охарактеризували динаміку світового споживання на душу населення? З точки зору структури ХБВ, наскільки помітно витіснення крафтовими сортами хліба, скажімо так, більш звичних і соціальних?

Варто звернути увагу на те, що світове споживання на душу населення зростає досить полого. У той же час, понад 2/3 ринку припадає на сегмент так званих дрібноштучних виробів та індивідуальних рішень і близько 1/3 ринку – традиційний хліб масових сортів, перш за все індустріального виробництва.

Одним з перспективних напрямків у секторі ХБВ вважається сегмент заморожених продуктів. Як би ви охарактеризували його поточний стан?

Заморожені напівфабрикати – це один з сегментів, що найбільш динамічно розвиваються. У короткостроковій перспективі даний ринок показує зростання практично на третину, тим самим він впритул наблизиться до частки 10% від загального обсягу споживання продуктів. Наприклад, за оцінками аналітиків, в 2021 році обсяг світового ринку заморожених ХБІ в грошовому вираженні повинен скласти 22,3 млрд доларів, а до 2026 року досягне 29,5 млрд доларів. За даним сегментом цікаво і важливо спостерігати з точки зору розуміння динаміки розвитку ринку в майбутньому.

Зростає попит на заморожені продукти і на продукти тривалого зберігання. За останні кілька років до COVID-19 я відвідав практично всі європейські конференції з заморожених продуктів, регулярно спілкуюся з аналітиками, виробниками обладнання та продуктів з різних країн. При цьому можу сказати, що такого зростання попиту на заморожені продукти не припускав ніхто.

Чим, на Вашу думку, це пояснюється? Адже це досить специфічний продукт з точки зору виробництва, логістики і т. д.

Даний тренд є дуже важливим і викликаний цілим набором факторів. По-перше, якщо говорити про дистрибуцію (доставка і продаж) заморожених продуктів, то складнощі, пов’язані зі створенням холодної логістики, тільки здаються такими на перший погляд. Насправді ж ці продукти набагато більш транспортабельні, вони дистрибутуються куди більшими кількостями і добре зберігаються в торгових мережах, а списання таких продуктів практично відповідає нулю.

На сьогоднішній день більшість торгових мереж, в тому числі і в Україні, самостійно випікають хліб. Які основні тренди ви відзначаєте в цьому процесі? Наскільки швидко він набирає обертів?

Традиційно розвиток ринку в Україні на кілька років відстає від східного сусіда, який, у свою чергу, відстає від тієї ж Польщі на ті ж самі кілька років. Разом з тим, потрібно визнати, що терміни подолання цих відставань дуже швидко скорочуються як у зв’язку з розвитком технологій, так і внаслідок збільшення швидкості процесів в цілому.

Показовим тут буде приклад того, що зовсім недавно сталося в Росії. Об’єднана мережа X5 Group (в яку увійшла всім відома «Пятерочка» і т.д.) налічує більше 2 тисяч гіпермаркетів у країні, кожен з яких має практично повний цикл виробництва хліба, і цехи, які готували напівфабрикат. На сьогоднішній день для того, щоб наситити потреби тільки однієї цієї мережі, бельгійська компанія La Lorraine (найбільший виробник замороженого напівфабрикату в Європі) будує в центрі Росії завод з виробництва напівфабрикату, практично гігафабрику продуктивністю 350 тонн на добу.

Хорошим прикладом є і динаміка французької компанії Mekaterm, у якої Україна замовляє і купує одну-дві лінії на рік, Росія – одну лінію на місяць, а Польща – на місяць будує один повномасштабний завод. Це дуже чітко демонструє, куди буде розвиватися ринок і куди будемо рухатися ми.

Які тенденції Ви відзначаєте в зернопереробній галузі України в світлі ситуації з різким подорожчанням енергоносіїв і сировини? Чому рекордний урожай зерна ніяк не полегшив життя переробникам?

У моєму розумінні, для зернопереробників високий урожай, по-перше, вже не впливає на внутрішні ціни, які все більше підвладні тенденціям глобального ринку. По-друге, я думаю, що високі врожаї будуть тільки посилювати коммодитизацію української економіки. На сьогоднішній день це досить тривожний тренд. Наслідком цього є те, що навіть самі унікальні та оригінальні товари швидко стають легковідтворюваними, а ціна їх реалізації стрімко провалюється від преміальної до мінімальної на ринку. У підсумку собівартість такого продукту лише незначно відрізняється від ціни вихідної сировини і упаковки.

За великим рахунком, всі питання, що хвилюють представників переробної галузі, стосуються вартості зерна та енергоносіїв у тонні або ж у питомій вазі кожної виробленої продукції. Причому незалежно від виду продукції. І все тому, що давно можна визнати, що борошно виробляється з трьох інгредієнтів: зерна, зарплат і енергоносіїв. Нас хвилює зміст сировинної та енергетичної складової всередині вартості нашого продукту з однієї простої причини – наша маржинальність в цьому продукті настільки незначна.

Кожен з виробників може подивитися на власний пакет SKU, на власний пакет пропозицій, на власну матрицю продажів і побачити, що в його реалізації буде превалювати виключно хліб масових сортів, який, як ми вже розуміємо, робиться із зерна, яке прив’язане до світових бірж, з газу, який вже ні до чого не прив’язаний, ринкової електроенергії і постійно зростаючої заробітної плати.

Поки коммодитизація продукту і сервісу буде превалюючим фактором і все, що турбуватиме переробників, це вартість зерна і яку постанову прийме уряд щодо обмеження експорту – до тих пір і триватиме падіння прибутковості ринку, рівно стільки ж будуть відбуватися процеси зростання коммодитизації і виробництва масових продуктів.

Не менш важливим і цікавим є питання ціни продукту для кінцевого споживача. Чому українські товари перестали бути дешевшими за європейські?

Низька вартість українських продуктів – це вже тільки ілюзія. Хліб масових сортів у тій же Польщі коштує дешевше, ніж в Україні. Чому? Тому що він виробляється з високою операційною ефективністю бізнесу, в якому максимально знижені енерговитрати і автоматизовано виробництво.

В даний час у всіх продуктах на глобальному ринку йде процес максимального дистанціювання коммодитизованих продуктів з точки зору розробки рецептур. Тому більшість країн Європи, навіть в умовах досить жорсткої кризи внаслідок COVID-19, не знижували, а збільшували свої інвестиції в RND. Наприклад, в Австрії при середній ставці корпоративного податку в 25% базове повернення коштів, витрачених на дослідження і RND, може становити 14,5%.

Також серед ключових тенденцій, характерних в даний час на ринку, можна виділити скорочення логістичних ланцюжків між ринками збуту і точками виробництва і те, що глобальні компанії все щільніше працюють з місцевими агровиробниками. В таких умовах локальним виробникам доведеться інвестувати в обладнання і в дотримання нових політик.

У сформованих умовах що допоможе розвитку зернопереробної галузі України?

В українських реаліях представникам зернопереробки потрібно більше думати, за можливості лобіювати і шукати рішення щодо підтримки інфраструктурних рішень (в т.ч. в області розробок і RND), ніж системи із забороною експорту, квотуванням або ж оподаткуванням.

В цілому, можу сказати, що затребуваність інновацій зростає і запит на нові продукти збільшується з року на рік. Нові товари утворюються на фундаменті з принципово нових функціональних властивостей продуктів, сучасних безпечних технологій виробництва та екологічності упаковки. У розробці дійсно нових продуктів має використовуватися відразу кілька інноваційних ідей. Ну і в цілому, я вважаю, що трансформація компаній – це вже невід’ємна частина сучасного бізнесу.

На сьогоднішній день, я вважаю, що єдиним рішенням для виживання великого індустріального бізнесу є його діджиталізація, яким би банальним це не здалося. Оскільки в даному випадку все, що ми можемо робити, це підвищувати маржинальність своїх продуктів за рахунок надання їм нових властивостей як в самому продукті, так і в сервісі доставки цього продукту, ну або багато в чому іншому.

Що з елементів діджиталізації впроваджуєте у себе в групі компаній?

За великим рахунком діджиталізація бізнесу – це коли до традиційного або нового бізнесу, наприклад з виробництва продуктів, пригвинтили те чи інше цифрове рішення, яке вирішує проблему логістики, оформлення замовлення і т. ін.

Ми, наприклад, зараз в компанії тестуємо проект з казахським стартапом Smart Satu, який вже використовує глобальний «Метро» и Procter&Gamble. Це система автоматизованого дашборда, автоматизованого рішення, яка дозволяє кожному власнику мікробізнесу здійснити пряме замовлення продуктів у виробників або дистриб’ютора прямо з його сервісної системи. Перша фаза тесту зараз проходить на власній торговельній мережі в Чернівцях, а наступним етапом буде впровадження платіжної системи. Це вже зроблено в Казахстані і в Росії за підтримки в одному випадку банку Kaspi, в іншому випадку – Ощадбанку. Це дозволить повністю вирішити проблему дебіторської заборгованості, оскільки операційний банк кожної торгової точки, підключеної і верифікованої в системі, виділяє ліміт кредитування з цільовою витратою даної суми виключно на оплату поставленого товару. У момент, коли система зафіксувала те, що товар надійшов на торгову точку, що теж робиться автоматично, просто йде списання ресурсу.

Все це і багато-багато іншого – це те, що сьогодні можна і потрібно застосовувати для того, щоб ми менше дискутувати про вартість електроенергії або газу в одній тонні продукту.

Поділіться своїм баченням на більш довгострокову перспективу, скажімо, на 5-10 років. Які продукти стануть трендовими, крім заморожених напівфабрикатів?

Необхідно спостерігати за більш глобальними трендами. Тому що, коли ми говоримо про те, що йде конкуренція за «гаманець» споживача, насправді йде боротьба не тільки за його гроші, але і за його час. У моєму розумінні головний фактор на сьогоднішній день – це конкуренція за час споживача. Адже, якщо ми подивимося на зростання вартості технологічних компаній за останні два роки, то найбільший приріст демонструють ті, хто має відношення до часу і розваг, тобто entertainment. Геймерські компанії, Netflix і т. ін., показують просто жахливі показники зростання завдяки тому, що вони, по суті, прикували до себе людину.

Ключовий показник, який вважається важливим критерієм, – це середня кількість часу, проведеного біля екрану, і кількість включень цього екрану. Насправді ігри давно є не способом заняття часу, а маркетплейсом – інструментом просування продуктів. Отже, здавалося б, який зв’язок між їжею та entertainment? Дуже просто, людина коли сидить біля екрану і дивиться улюблений серіал, вона щось їсть. І з цієї причини чіпси Lays, наприклад, показали зростання в 300% за останній рік. Наприклад, компанія Pepsi не говорить, що їх конкурент Coca-Cola, а вважає своїм конкурентом будь-якого виробника напоїв і цікавиться всім, що людина споживає (вода, соки, молоко і т. ін.).

Тобто, по суті справи, необхідно розуміти, що якась людина майбутнього – це загальна діаграма споживання всіх продуктів, скільки чого вона може спожити. Це і є конкуренція за її споживчу здатність і в тому числі за час, який вона витратить, поки не буде займатися чимось індустріальним. І раз ми говоримо про час, то буде розвиватися ринок продуктів швидкого приготування.

Якщо говорити про зернопереробку, то це, перш за все, різноманітні снеки?

Абсолютно вірно, це снекові позиції. І в даному випадку виробники продуктів з борошна і продукції зернопереробки в змозі це запропонувати. Більш того, виробники продуктів зернопереробки можуть запропонувати набагато більш здоровий і позитивний снек, ніж, наприклад, ті ж виробники з екструдованої картоплі. Тому я вважаю, що в цьому ринку безмежне поле можливостей.

У розвитку заморожених або недопечених продуктів також буде відбуватися конкуренція в плані сервісу і швидкості приготування цього продукту. Останніми роками ринок готової їжі (Ready Meal) зростає на 30%. Це дуже епічна цифра! Особливо, якщо врахувати, що з початком пандемії цей ринок сильно просів, а потім прийшов до тями, усвідомив свою унікальність і просто полетів у космос. Якщо ви запитаєте, яка сьогодні найбільша проблема у виробників готової їжі, я вам скажу – це швидкість поставки упаковки, яка сьогодні споживається дикими кількостями і в основній масі виробляється в Китаї. Тому в поточних реаліях тільки недорозвинення пакувальних рішень є фактором, що стримує ще більше зростання.

Наскільки ви особисто вітаєте напрямок застосування заморожених продуктів населенням усього світу та українським споживачем зокрема?

Якщо я правильно розумію, то питання про умовну шкідливість або корисність заморозки. Можу сказати, що правильна шокова заморозка враховує швидкість, з якою продукт набирає температуру за градієнтом до настання будь-яких руйнувань, і це абсолютно здорова і позитивна технологія. Ми провели величезну кількість експериментів і, щоб бути впевненими в якості шокової заморозки, використовуємо ту технологію, яка в Україні більше застосовується в металургії, а в світі – це розвинена харчова технологія. Ми використовуємо обладнання та рідкий азот шведської компанії Linde. Заморожування продукту при температурі нижче, ніж 50°С, виключає будь-яке зараження продукту або ж руйнування його структури. Я вважаю це прекрасною технологією, яка знайшла широке застосування в світі. У ній немає нічого поганого, рівно як і у використанні газомодифікованої середовища, яке дозволяє подовжити термін життя продукту на полицях.

Насправді заморожений продукт, вироблений сертифікованим виробником за відповідними правилами чесного виробництва, набагато здоровіше і в ньому можна бути більш впевненим, ніж у фреш-продукті (продукт з терміном життя 48-72 години; наприклад, в сендвічі – це 5-7 діб).

Фреш-продукт – це класна тенденція і одночасно досить складна технологія. У світі зараз розвиваються технології не просто фрешу, а супер-фрешу, або ж дейлі-фрешу, коли продукт з моменту розміщення його замовлення на виробництві до моменту потрапляння його до споживача проживає менше 24 годин. Ми намагаємося її застосовувати на новому майданчику в Києві. Скажімо так, це непроста, навіть нелегка технологія, але за нею є майбутнє.

Ще одним вельми перспективним напрямком для України може стати глибока переробка, де зовсім інші продукти, маржинальність і ефективність переробки даної зернової групи, чи не так?

Що стосується продуктів глибокої переробки, то я практично апологет цього руху. Я абсолютно впевнений у майбутньому глибокої переробки зерна, виробництва крохмалю, глютену та інших продуктів. Більше того, я вважаю, що, якщо Україна не використає можливості своїх великих врожаїв зерна і не піде в глибоку переробку, то це просто доб’є економіку зернопереробної галузі. Будемо експортувати все, що зібрали, забезпечувати приплив валютної виручки в країну і на цьому все…

Я навіть більше скажу, не можна втратити даний сегмент ринку, тому що на ньому з’являється дуже серйозний споживач і дуже серйозний гравець. Це тенденція, яка зростає з фантастичною швидкістю, і я зараз говорю про виробництво рослинного м’яса. За оцінками фахівців, до 2050 року тільки 1/3 м’яса буде виробляється натуральним способом, 1/3 м’яса буде рослинного походження і 1/3 буде вироблена в біореакторах. Тому для виробництва рослинного м’яса вже сьогодні відпрацьовується маса технологій з приготування продуктів рослинництва для експорту. Наприклад, Pepsi почала фінансувати Beyond Meat – це найбільший світовий виробник замінників м’яса на рослинній основі. І те, що вони йдуть в цьому ж напрямку, – це хороший знак. Тому глибока переробка – це єдиний можливий сценарій розвитку зернопереробного бізнесу.

Джерело: ukrmillers.com

Нагадуємо, «HD-Group» інвестувала у модернізацію Мелітопольського хлібокомбінату понад 30 мільйонів гривень.

Пов'язані публікації

Комплексний підхід до санітарії та гігієнина виробничих підприємствах від «Інокс Тайм»
Безпечність харчових продуктів та стандарти ISO 22000 і FSSC 22000
«Promark » – професійний підхід до маркування продукції
Обладнання для фасування та пакування хлібобулочних та кондитерських виробів
Печі MIWE: від крафтової пекарні – до потужного хлібопекарського комплексу
Компактність, висока продуктивність та економічність – основні характеристики обладнання ALTUNTOP