ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

ПЕКАРСЬКІ, КОНДИТЕРСЬКІ, М'ЯСНІ ТА МОЛОЧНІ

ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  +38 063 117-01-78 (viber)    +38 097 445-69-66    +38 063 018-71-30    harch.tehnology@gmail.com    harch.tech@ukr.net 

НАРОДЖЕНІ В НЕЗАЛЕЖНІЙ: Олександр Назарко про те, як у свої 26 працює із провідними МТФ України

Іноді ми опиняємось там, де не планували бути, бо рухаємось за покликом серця. Але не варто розраховувати на одну лише долю — у наших руках більше, ніж ви думаєте. Олександр Назарко, директор Global Agro Finance, керівник проекту управління активами МТФ, знає чарівну формулу успіху в професійній сфері, якою і поділився з нами. Потрібно всього по-троху: мрій, сили волі, цілеспрямованості, впевненості у собі і своїх рішеннях, постійного навчання і практики. Це сьогодні, у свої 26 років, він допомагає українським МТФ йти в ногу з часом і досягати високих показників, а у 5 класі він лиш писав на папері свої бізнес-плани. Про те, як Олександр зростав самостійним паралельно із Україною, читайте у нашій серії бліц-інтерв’ю «Народжені в незалежній».

— Пам’ятаєте, ким мріяли бути у дитинстві?

— Хотів бути поліцейським, як і більшість хлопців того часу, бо то була популярна професія. Тим більше мені було з кого брати приклад — мій дід був поліцейським.

Але, як виявилося, відбиток у моїй свідомості залишила більше бабусина професія. Вона працювала на молочній фермі. Пам’ятаю, мені було 4−5 років, коли я ходив з нею господарством, з цікавістю розглядаючи щось нове. Тоді були зовсім інші технології: корів годували із возів, основна їжа тварин — зелена маса, а ще на фермі дуже пахло молоком…

— Хто ви за освітою?

Спочатку я закінчив Березоворудський аграрний коледж Полтавської державної аграрної академії, потім — Сумський агарний національний університет за напрямком виробництво і переробка продукції тваринництва. Згодом під час роботи проходив різні практики і навчання для опанування роботи техніка штучного осіменіння, УЗ-діагностики, лінійних оцінок, годівлі і тому подібне.

До речі, навчання в університеті я закінчував заочно, бо відчував, що втрачаю час. Будучи на сесії часто вступав у дискусії із педагогами, бо мав досвід роботи і бачив речі по-іншому.

— Чому обрали роботу в агро?

Досить довго не міг визначитись, яку професію обрати, цілився на різні напрямки. Все ж дитяча мрія бути поліцейським не давала спокою, вирішив іти навчатися у Суворовське військове училище. Не вступив, щось не втряслось із документами. Мабуть, то був знак долі.

Якщо говорити про те, як я все-таки потрапив у ті заклади, які закінчив, то тут все просто. Мої батьки і загалом сім’я були зв’язані із переробним бізнесом, тому, все обміркувавши, я обрав для себе цей же напрямок, який на момент вступу здавався мені вже більш земним і практичним порівняно з роботою космонавтів і поліцейських…

До речі, у нас завжди було домашнє господарство, яке мене вабило. Приблизно із 5 класу писав для себе різні бізнес-проекти по пташиній фермі, по вирощуванню бичків і тому подібне. Зізнаюсь, я ніколи не думав, що буду працювати безпосередньо на фермі чи буду тісно пов’язаний з нею. Хотів присвятити себе переробному бізнесу. Також мріяв поїхати за кордон на стажування, отримати там досвід і знання, підзаробити грошей і запустити один із тих проектів, які я собі моделював у школі.

— Чи пам’ятаєте свій перший робочий день на фермі або перші місяці роботи?

— Після навчання у технікумі працював на найуспішнішій, на той момент, фермі в агрохолдингу «Астарта- Київ». Ферма знаходилась у селі Хвощове Шишацького району. Тоді там будувався нетельний комплекс, зараз він уже добудований. А от ферми, на жаль, уже не існує у зв’язку із нестачею робочої сили. Її поголів’я розподілили між іншими фермами.

Потім протягом півтора року працював у компанії «Кернел». Спочатку обіймав посаду керуючого фермою, потім був головним зоотехніком на два відділки.

Пізніше знайшов цікавий проект у Казахстані. Пройшов співбесіду, а далі ще 3 місяці стажувався в Україні, спілкуючись із передовими спеціалістами. Тільки після того потрапив туди і провів там 6 місяців. Багато працював і навчався, мені вдавалося досягати усіх намічених показників. Для себе підтвердив свою кваліфікацію. То був продуктивний час, і навіть не з боку заробітку, тоді я отримав могутній поштовх рухатися вперед.

По приїзду в Україну я займався господарствами Асоціації виробників молока, надавав їм консультаційні послуги, зокрема по кризис-менеджменту. Із 2016 року почав займатися управлінням. Після аудиту ТОВ «КРОК- АГРО» залишився управляти ним, знову ж таки господарство входило в АВМ. Був менеджером господарства і разом ми зробили еволюцію.

— Що давалося найважче, а що найлегше на початкових етапах кар’єри?

— Найважче — це комунікація з людьми, яка перший час проходить, відверто кажучи, напружено. Молоді спеціалісти не із самого початку сприймаються старшими. Треба було завойовувати авторитет. Із року в рік повторюється та сама історія, коли, наприклад, механізатори, заготовляючи силос, не прислуховуються до твоїх порад, обґрунтовуючи це своїм досвідом роботи. Але у таких випадках виробляється імунітет і бачення важелів, які можуть вплинути на кінцевий результат.

— Що для вас означає жити і працювати на рідній землі?

— Бути виробниками для наших співвітчизників. Кожен літр молока, над яким ми працюємо, іде на переробку. Радує, що молоко високої якості з кожним роком примножується. Чим більше працюємо, тим кращі показники даємо. Ми працюємо над тим, щоб будувалися нові ферми, щоб розширювались існуючі, щоб збільшувалось поголів’я. А виробництво будь-якого агропродукту має приносити ВВП для України.

— Як вважаєте, який потенціал має Україна у сфері сільського господарства?

— Шалений, нам потрібно зробити ще квантовий стрибок. У нас зараз середня продуктивність в Україні 7,5−8 тонн молока на рік на корову, а по АВМ — 8,8 тонн. Варто об’єднати усіх фермерів і зробити в середньому 11−12 тонн. Потенціал для росту по якості — щонайменше 50%, що стосується кількості — маємо вирости в 4−10 разів.

Також паралельно потрібно думати про замкнення ланцюга, щоб ми не були тільки сировинниками (в АВМ також займаються цими питаннями). Треба давати кінцеві продукти, а не завозити їх до себе. Це і є наш шлях, але для цього треба об’єднуватись.

— Що порадите молодим людям, які шукають свій шлях у житті?

— Варто брати за приклад європейські або американські моделі пошуку професії. Там діти спочатку ідуть до коледжу, приглядаються до професії, якщо подобається — продовжують навчання за обраним напрямком у ВНЗ, якщо ні — продовжують пошуки.

В агро не варто йти заради грошей. Ферма, корови, тваринництво, осіменіння і подібні речі повинні приносити задоволення. Якщо кінцевою метою є гроші — то ти програв. Заробіток — це, скоріше, наслідок кінцевої мети. Молоді спеціалісти спочатку повинні зарекомендувати себе з кращого боку, багато навчитися, стати професіоналами, зрештою витратити 10 тис. годин у роботі із тваринами і тоді кар’єрний ріст і гідна оплата праці — не змусить вас чекати, поставте собі ціль стати кращими в даній справі! А головне потрібно любити тварин і тоді все буде.

— Про що мрієте у професійній сфері?

— Про формування команди, яка зможе надавати послуги найвищого рівня для фермерів, про те, що фермери схочуть змінюватись, що ми виведемо український молочний бізнес на найкращі показники в світі! Може не мрія, а ціль!

Джерело: http://milkua.info/