ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

ПЕКАРСЬКІ, КОНДИТЕРСЬКІ, М'ЯСНІ ТА МОЛОЧНІ

ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

  +38 067 453-43-29    +38 097 457-21-35    +38 063 826-65-83    harch.tehnology@gmail.com 

Виробник безглютенового печива: американський ринок доступніший за європейський

Обсяги експорту до країн Європи ростуть і чим далі, тим більше виробників вирішують випробувати себе на ринках Європейського Союзу. Чи дійсно європейський ринок привабливий для українських виробників печива, про те, які стандарти вимагає виробництво, про пошук ринків для експорту під час пандемії коронавірусу розповідає керівник кондитерського підприємства з Львівщини, яке виготовляє печиво без глютену і лактози під торговою маркою “Smakuli”, – Руслана РИМАРСЬКА.

Як ТМ Smakuli знайшла шлях до споживача безглютенового і безлактозного печива ?

Ми випускаємо доволі нішевий продукт. Ідея створення пішла від потреби сім’ї. Але пропозиція безглютенової і безлактозної продукції була обмежена. І ми були на часі, як перший виробник, який почав виробляти печиво без глютену в Україні з 2016 року. Технології виробництва печива я знайшла у Німеччині. Її допомогли розробити німецькі технологи та дієтологи. Наразі ми використовуємо безглютенову сировину із Німеччини. Вона відповідає найвищим стандартам безпеки та якості. Зараз уже можна знайти в Україні сертифікованих виробників, а також тих, хто уже рухається  до сертифікації.

Ми мали досвід експорту тільки в Об’єднані Арабські Емірати, це був перший наш досвід. Також у планах є і європейські країни. Але першочергово, з огляду на аналіз світового ринку, на обсяг ринку безглютенової продукції, інтенсивність споживання, купівельну спроможність, то у фокусі в нас США та Канада. Є ще й такий фактор, як зона вільної торгівлі з Канадою. І з листопада 2019 року низка продуктів харчування увійшли до генералізованої системи преференцій у Сполучених Штатах. І наш продукт їде туди без мита. Це – найбільш ємний ринок. Один американець споживає 37 кг печива в рік. Також у них на високому рівні статистика того, скільки людей страждають на абсолютну непереносимість глютену, на алергію та інші конкретні цифри, на які можна опиратися.

Країни Південно-Західної Азії загалом перспективні для продажу кінцевих продуктів, а не сировини. Наприклад, в Об’єднаних Арабських Еміратах за купівельною спроможністю, освіченістю споживач плюс-мінус такий, як в Україні. Експати, які приїжджають туди працювати, привезли культуру глютен-free. Відповідно, щоб оцінити чи продукт на цьому ринку має якісь перспективи, необхідно подивитися, що продається на полицях здорового харчування у країні.

Чи специфікачний європейський споживач?

У Європі найбільшим споживачем печива є Велика Британія. Під час торгових місій до Австрії, Великобританії, Німеччини і Франції у нас з’явилося розуміння, що там споживач досить консервативний, а ринок насичений власними виробниками. Європейські країни також захищають своїх виробників, просувають місцеві продукти. Із тих пропозицій, які лунали в бік виробників кінцевих продуктів, були здебільшого виготовлення продукції під марками, відомими на ринку Європи.

Тобто більш успішними в торгівлі з Європою є виробники сировини. До кінцевого продукту значно більше вимог стосовно маркування і сертифікації. А це вимагає величезної відповідальності від виробників і, з іншої сторони, складно для невеликих компаній.

Це працює так: виробник фасує продукт у визначену упаковку, з нанесенням маркування і відправляє вже під брендом замовника. Основою на етикетці тоді є замовник. І всі питання про відповідальність несе на собі замовник теж.

А чим відрізняються ринки США, Канади, Арабських Еміратів та ринки ЄС?

Для Арабських країн є важливим халяль. Він передбачає, що на підприємстві не використовують продукції, яка походить від свиней та не містить алкоголю. Відповідно, у кондитерській продукції необхідно замінювати желатин на рослинні замінники. До нас приїжджав аудитор, який перевіряв навіть мийні засоби, щоби вони не містили алкоголю.

Для ринку Об’єднаних Арабських Еміратів в принципі достатньо, коли продукція відповідає стандартам HACCP ISO. Ці стандарти у нас на момент сертифікації були. Також ми мали сертифікат здоров’я. Його видає наша Держпродспоживслужба на конкретну партію продукції.

Що стосується Америки і Європи, то ринки цих країн вимагають сертифікатів вищого рівня. На сьогодні ми маємо сертифікат FSSC 22000. Він входить у групу стандартів GFSI (Global Food Safety Initiative, Міжнародна організація безпечності харчових продуктів – ред.), які вже є загальносвітовими стандартами.

А вищий рівень, до якого нам треба прагнути, це IFS або BRC (стандарти приготування харчових продуктів – ред.). Відрізняються вони тим, що ініціаторами стандарту IFS були Німеччина і Франція, а BRC – Великобританія. Америка визнає обидва стандарти, але все залежить від того, де будуть продавати цю продукцію.

У ритейлерів є свої вимоги. Вони можуть приймати продукцію, сертифіковану IFS або BRC. Ще у Європі є низка локальних стандартів.

На американському ринку, якщо ми матимемо прямий контракт із рітейлом, а не через дистриб’ютора, то потрібно мати ще й спеціальне страхування. Ця страховка має покривати випадки нестандартних ситуацій.

Стандарти регулюють усе, що стосується безпечності продукту і контролю якості. Далі відстежується те, як продукт їде до споживача. Якщо ми не маємо своєї логістики, то ми відстежуємо, реєструємо та оглядаємо автомобілі, які приїжджають. Це такі елементарні речі, як чистота, у якому їде продукт.

Порушення якості буває різним. Наприклад, коли ми перейшли на упаковку, яка повністю переробляється, то при зміні температурних режимів і доставки продукт почав псуватись. І є окрема процедура, що потрібно з цим робити: як відкликати партію з ринку, як відслідкувати, де продукт знаходиться, як його утилізувати, як боротися зі шкідниками.

У чому ваша перевага?

На сьогодні ми вже можемо запропонувати дві лінійки печива. Перша лінійка – це продукція ручної роботи. Друга лінійка – продукція, виготовлена на машині. І з травня ми зможемо запропонувати її споживачу.

Наша перевага у тому, що ми намагалися працювати з рецептурами так, щоб створити унікальні комбінації і використати так звані суперфуди. Ми пропонуємо конопляне, гарбузове, гречане печиво із солодом. Це такі унікальні українські смаки. Користуючись такими унікальними комбінаціями, ми і плануємо зайняти нішу на ринку.

Які проблеми тут можуть виникнути?

Виходити на зовнішні ринки складно.

  • По-перше, ця процедура розтягнута в часі. І тут треба дуже добре запастися терпінням для того, щоби пробитися, бути представленим на виставках й у каталогах.
  • Другий момент – пропонувати класний та якісний продукт. Треба бути готовим переконувати, що Україна – це не тільки про сировину. Але ще і про готові продукти, якісні, безпечні, з дотриманням високих стандартів.
  • І третій момент – просування. Я це називаю пошуком можливостей. Наприклад такі можливості зараз в Україні надає Офіс просування експорту. До часів COVID-19 вони організовували торгові місії, виставки і колективні стенди.

Як під час пандемії COVID-19 шукати бізнес-контакти

Канали пошуку партнерів є дуже різними. Починаючи з посольств, продовжуючи заходами, де можна шукати партнерів. Це і виставки, і business to business формати, бази даних імпортерів та експортерів, листування. Все те, що не можна зробити оффлайн, можна робити онлайн. Але процедура трохи довша, але є можливість надіслати зразки наперед або вже після заходу, якщо є зацікавленість зі сторони клієнта. А далі – листування, обговорення і підведення до підписання контракту.

Є різні заходи, які проводять торгово-промислові палати, але, на мою думку, вони б могли брати більш інтенсивну участь у просуванні нашого бізнесу закордон. Торгово-промислові плати мають широкі контакти і рівнозначні органи практично у всіх країнах. В деяких країнах, таких як Німеччина, участь у торгово-промисловій палаті є обов’язковою. У деяких країнах участь є добровільною, як в Україні. Але це однозначно уже контакт, як бізнес просунути.

Як під час пандемії коронавірусу проводять виставки?

За минулий рік, усі виставки практично були скасовані, У 2021 році у лютому відбулася одна знакова для Середнього Сходу виставка «Gulfood». Але вона була в рази меншою за відвідуваністю. Багато європейців не поїхали, бо після повернення потрібно бути на самоізоляції 14 днів. Відповідно, там здебільшого арабський світ зустрічався з арабським світом.

Зараз є ще такий формат, у якому ми брали участь, це B2B перемовини онлайн. Є платформа, на якій ти реєструєшся. Це також коштує грошей, як і участь у виставці. Але тут покупець зустрічається з продавцем. І це по ефективності трішки краще, ніж самі виставки. У форматі B2B на зустрічі реєструються ті, хто шукає певні продукти, та ті, хто їх виробляє. Тому дискусія є більш експертною.

Читайте також: Новітні тенденції на ринку виробництва печива та кондитерських виробів.

Джерело: ГО Центр Спільних Дій